Зарубіжна література 9 клас

2022-2023 навчальний рік

9 клас Література ХХ - ХХІ століття. Шолом - Алейхем "Тев'є - молочар"

Шолом - Алейхем "Тев'є - молочар". Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі ХІХ - ХХ ст. Образна система твору. Філософські проблеми. Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно та інших видах мистецтва.

1. Перегляньте відео та презентацію про життя і творчість Шолом - Алейхема

2. Перейдіть за посиланням і перегляньте інформацію:

https://naurok.com.ua/prezentaciya-sholom-aleyhem-tev-e-molochar-175763.html

https://l.facebook.com/l.php?u=https%3A%2F%2Fyoutu.be%2F0dj7t92qmFY%3Ffbclid%3DIwAR0fY9hCgxpLhgbnM8cNuqEfgFXXAtfHykz6KWSVz2sJMEnCx5irpaXmN8M&h=AT14FABRy7tVx6shzGNd4oPU-sFC0GbOux5LcpENrEV5IDcNDE4_YGyV3H9D1hmOSo-Me-AskhmptXm8GRDj-PTMQ5MVU09dBHeHJPH12Ee4OoZnd8xY66OnkP23SIivqPE&__tn__=-UK-y-R&c[0]=AT0KTpwQJJHiIiL0DYaEJWJfuVw1j-PtDZ22YN53ROafWS9Edpf_i8VjONIfcdiaAA20DBEdSwquatJKAbLoNeIpKObT8freEVz9SroXFO2KFF0GXItCD5fQDiULJsrdPaSVuEN9RqFdhlP6NV6NfyCa9IBNq0TdFAGBoTt7eGuLeatnTW8XJ57DjPf9QmDifvWZwa4BmCtivaEQmhKlTGyEu8qFc4tH9cFF-r2wpl89kg0wCoVeO4QL

3.  Перегляньте цікаві факти з життя і творчості Шолом-Алейхема і його зв'язок з Україною

4. Складіть асоціативне гроно "Родина Тев'є"

5. Робота з таблицею «Риси вдачі Тев’є». Заповніть таблицю

6. Складання анкети твору. Записати у зошити

(картки В. Свинар, Olga Pishuk )

7. Виконайте тест до твору "Тев'є - молочник"

 (до 8 травня)

Повідомте учням

Код доступу 309217

Попросіть учнів використати цей код,
відкривши посилання
join.naurok.ua

https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=309217

Тема: Б. Шоу. Особливості світогляду Б. Шоу. Специфіка втілення античного міфу в п'єсі "Пігмаліон". Динаміка образу Елайзи Дулітл.

                                           Завдання:

 1. Опрацюйте біографію Бернарда Шоу  (підручник )

2. Наскільки цікава особистість Б.Шоу вам допоможуть дізнатись  відеопрезентації:

3. Скласти «Топ-10 цікавих фактів» про життя і творчість письменника (письмово в зошиті)

4. Прочитайте комедію (уривки)Б. Шоу "Пігммаліон" (Підручник с. 239-268)

Проблемне запитання:

-  Чи можна змінитися й зайняти більш вищу сходику у суспільстві?

5. За бажанням - прослухайте аудікнигу.

6. Пригадайте зміст давньогрецького міфу «Пігмаліон і Галатея», прослухавши аудікнигу.

або 

за допомогою інформаційної картки

7. Робота з текстом.

• Подумайте і дайте усно відповідь на питання. 

1.    Чому Хіггінс навчає Єлізу?
2.    Які події змінюють життя Пігмаліона?
3.    Які зміни в образі Пігмаліона стаються завдяки Галатеї?
4.   Яким чином Еліза впливає на Хіггінса?
5.    Як герої ставляться до долі головних героїнь?
6.    Чим закінчуються історії їхніх взаємин?

8. Характеризуємо Елізу (Елайзу) Дулітл.

• Опрацюйте інформаційні картки:

9. Харктеризуємо образ професора Хіггінса.

Ось така зміна в образі головної героїні простежується в тексті :

Змінилась вона не лише зовні. У фіналі твору Б. Шоу Еліза відстоює своє право людини, здатної на глибокі почуття.  Переходячи межі вихованості і культури поведінки, героїня демонструє не лише результати еволюції, а й почуття власної  гідності, потенціал інтелекту. 

11. Підсумок.

Тема: Нові тенденції в драматургії  кінця ХІХ - поч. ХХ ст. "Стара" і "нова" драма. Генрік Ібсен. "Ляльковий дім". Роль Ібсена в розвитку світової драматургії, його новаторство. 

                                           Завдання:

    1. Опрацюйте матеріал підручника (С. 207- 209)

    2.  Краще зрозуміти тему вам допоможе відеопрезентація "Нова драма"

                                              

   3. "Нова драма"  в опорних схемах (ключові ідеї - занотуй)

• Генрік Ібсен - засновник "нової драми".

 

• Представники.

• Нові типи драми

4. Ознайомитися із біографією Г. Ібсена, підручник Н. Міляновська (с. 210-213)

5. Для кращого запам'ятовування біографії допоможе відеоролик⇓

      

6. Скласти «Топ-10 цікавих фактів» про життя і творчість письменника (письмово в зошиті)

7. Прочитати п'єсу "Ляльковий дім" (с. 214- 234)

8. Експрес-урок до вивчення п'єси "Ляльковий дім" - "Чи варто порушувати закон?"

9. Для кращого запам'ятовування тексту пропоную аудікнигу⇓

Дія І ⇓

Дія ІІ ⇓

Дія ІІІ ⇓

10. Підсумуємо прочитане

11. Перевіряємо свої знання за допомогою інтерактивних вправ у Learningapps: 

• Перевіримо знання тексту⇓

https://learningapps.org/display?v=pigp91o3j18&fbclid=IwAR0CZX3UfxQepH54jG3y5GYe1z8_LIOP5pg0y6TsW4qj0yQeaPGf_jXdqFo

• Віднови сюжет драми "Ляльковий дім":⇓

 https://learningapps.org/5257329

• Визначте сюжетні елементи п'єси

https://learningapps.org/watch?v=px18xap9n20

12. Перевір себе

13. Характеризуємо героїв

• Охарактеризуй Нору

або

• Заповни інформаційне гроно для характеристики Торвальда.

Поняття про реалізм та історія його формування.
Характерні ознаки реалізму як літературного напряму 

Робота з літературознавчим словничком

Реалізм (лат. realis — речовий, дійсний.) — 1. Тип художнього пізнання світу — правдиве, об’єктивне відображення дійсності засобами того чи іншого мистецтва.

Метод — художній метод, в основі якого лежить принцип життєвої правди в змалюванні соціального середовища, побуту, суспільних відносин і типів людських характерів.

Напрям — напрям у літературі та мистецтві, що набув розвитку в 1830-х роках спочатку у Франції, а в XIX ст. поширився в Європі й Америці. Основоположним для реалізму стає принцип відповідності мистецтва реальній дійсності. Ключовою проблемою є взаємини людини й середовища, а також упливу конкретної соціально-історичної ситуації на формування особистості.

Іноді реалізм ХІХ ст. називають «класичним реалізмом» або «критичним реалізмом». Першим теоретиком реалізму вважається художник Ж.-Д.-Г. Курбе, який обґрунтував програмові засади цього напряму.

                                        Історичні умови та провідні ідеї реалізму
 

Час і місце виникнення	Починаючи з 30-х pp. XIX ст. набуває розвитку у Франції, а згодом в інших європейських літературах
Причини виникнення	Реалістичний напрям виник як заперечення художніх принципів романтизму
Чим характеризується епоха	Наполеонівські війни; громадянська війна в США; об’єднання Германії; розвиток капіталізму; жорстка ринкова боротьба; соціально-демократичні рухи; знакові відкриття в природознавстві; розвиток науково-технічного прогресу
Основні ідеї	Основною для реалізму стає проблема взаємин людини і середовища, впливу соціально-історичних обставин на формування духовного світу (характеру.) особистості. На перше місце в літературі висувається типізація дійсності, що утверджується як універсальний спосіб художнього узагальнення
Характерні ознаки	Зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.
Жанрові особливості	Соціально-психологічний роман, повість, новела, цикли романів, соціально-побутовий роман, історичний роман, роман-епопея
Представники реалізму	Література — О. Бальзак (Франція), Ч. Діккенс (Англія), Л. Толстой (Росія), Панас Мирний (Україна); живопис — Ж.-Д.- Г. Курбе, Ф. Мілле, М. Пимоненко; музика — Дж. Верді, М. Мусоргський

                                  Характерні ознаки романтизму та реалізму

Романтизм	Реалізм
Зображення виняткового героя у виняткових обставинах	Зображення типового героя в типових обставинах
Авторське сприйняття дійсності	Відтворення дійсності, її правдоподібне зображення
Самоцінність особистості, підкреслена незалежність її від суспільства, умов і місця існування	Зображення людини в різноманітних соціально-побутових і психологічних зв’язках із навколишнім світом
Суб’єктивність автора, вираз його ставлення до світу, ліризм	Прагнення автора до об’єктивності
Змалювання героя однією-двома яскравими, характерними, опуклими рисами, фрагментарно	Створення характеру героя як багатогранного, неоднозначного, внутрішньо суперечливого
Нерозв’язність конфлікту, неможливість або умовний характер успішного результату	Вирішення конфлікту і благополучний результат досяжні

Шарлотта Бронте (1816 – 1855). «Джейн Ейр». 

Вже понад сто років минуло з того часу, як померла Шарлотта Бронте. Багато чого змінилось у світі. Але й тепер, коли ми беремо з полиці «Джейн Ейр», нас захоплює вир подій і пригод, ми підкорюємось напруженому ритмові внутрішнього життя героїв, а головне – нас веде за собою невгасима віра письменниці у всепереможну силу людяності й справедливості. Тому твори Шарлотти Бронте мають сьогодні не тільки пізнавальне й виховне значення, а й зберігають силу емоційного й естетичного впливу — тобто силу, притаманну лише витворам справжнього мистецтва.

На думку дослідників творчості Ш. Бронте, у романі “Джейн Ейр” багато автобіографічного: жахливі умови життя в притулку та епідемія, Елен Бернс та її смерть у школі; історія кохання

Джейн і Рочестера нагадує кохання Шарлотти і мсьє Егера.

На відміну від сестер, Шарлотті були притаманні захоплення сентименталізмом, романтизмом, готичними романами. В її творі є містика в готичному дусі: поява привида дядька Ріда, голос Рочестера, що його чує Джейн, хоча й знаходиться на відстані багатьох кілометрів від коханого, таємниці помістя Торнфілд, страшна таємниця Рочестера, яка відкривається в день весілля. Не дивлячись на те, що роман написаний у той період, коли романтизм уже зійшов з англійської літературної сцени, у ньому багато романтичних елементів (таємнича поява Рочестера, пейзажі, романтичні почуття героїв тощо). У творі також багато елементів сентименталізму (чутливість натури головної героїні, психологізм образів тощо).

Але роман цікавий тим, що Шарлотта Бронте одною з перших в англійській літературі насмілилася так щиро, пристрасно, правдиво розповісти про кохання, віру, обов’язок, звичайні людські почуття. Авторка сміливо заговорила про рівність жінки і чоловіка, прагнення жінки до щастя, кохання, нормального життя. Героїня Ш. Бронте – це людина, яка має вроджене високе почуття моралі, відчуття власної гідності, вірність моральним принципам, стійко витримує всі складнощі долі й пробиває собі дорогу в життя власними силами. Щастя Джейн у кінці роману сприймається як достойна нагорода за всі її страждання й муки.

Українська тема в поемі «Мазепа». Специфіка зображення образу гетьмана у творі: монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу

Особливе місце в поемній романтичній спадщині Дж. н. Ґ. Бай­рона посідає твір «МАЗЕПА», написаний 1818 р. в Італії. Створений у пору творчої зрілості поета, він водночас суттєво вирізняється від його попереднього творчого доробку, адже головний герой цього твору — не вигадана загадкова постать, а видатна історич­на особа. Мазепа, попри всі випробування й страждання, не впав у відчай, а став гетьманом України. Звісно, твір Байрона — не історичне відтворення реальної постаті Мазепи, а поетичне уяв­лення про романтичну, сильну й непереможну особистість. Історичним джерелом поеми став IV розділ хроніки «Історія Карла ХІІ» Вольтера й романтичний міф — легенда про історію кохання Мазепи та його покарання. Вольтер характеризує Укра­їну як «країну, що завжди прагнула свободи й наполегливо боро­лася за її здобуття». Поема ж Байрона — це розповідь самого ге­роя про незвичайну пригоду його молодості та про нічний епізод у степу після битви під Полтавою.

 

Літературознавчий словник.

 Байронізм – назва літературного стилю і світобачення, що знайшли яскраве втілення в творчості Байрона і його послідовників.

 Літературознавець О.Звєрєв писав: « Байронізм визначають як світову скорботу», яка стала відголоском нездійсненних сподівань, пробуджених Французькою революцією.

Отже, байронізм характеризується такими рисами:

ü   Світова  скорбота;

ü Відчуження особистості;

ü   Неприйняття навколишньої дійсності, протест проти неї.

ü  Розкриття протиріч між життям людини і суспільства;

ü  Злиття ліричного героя з пейзажем;

ü  Герой є вигнанцем у світі;

ü  Герой є сильною особистістю;

ü  Несамовитість пристрастей і почуттів;

ü  Ліричний герой завжди шукає скарбів духовних, а не матеріальних.

 

14.11.22

Тема уроку.  Джордж  Гордон Ноел Байрон  (1788-1824).  «Хотів би жити знов у горах…». Вплив творчості Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії та дійсності в ліриці поета. 

Тема уроку. «Коли розлучаються двоє …» , «На півночі кедр одинокий…». Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів. 

Послухайте виразне читання поезії Байрона

Поміркуйте!

-         Скільки разів у творі трапляється образ серця? Поміркуйте, що символізує цей образ
-  Знайдіть у вірші приклади контрасту й антитези. Поясніть їхню роль у творі
-         Який настрій переважає у вірші «Мій дух, як ніч…»?
-         Прокоментуйте порівняння, до яких вдається поет

-         Розгляньте зображення гірських пейзажів. Які почуття вони у вас викликають?

Чого прагне ліричний герой вірша «Хотів би жити знов у горах…

  Що для вас символізують гори?

-         Як сприймає гори ліричний герой вірша?

-         Наведіть приклади епітетів, якими автор характеризує дику природу

Цікаві факти з біографії Джорджа Байрона:

1.       Батьком Джорджа Байрона був капітан Джон Байрон, який на флоті через свій розгульний характер отримав прізвисько «Mad Jack» (Божевільний Джек). Мабуть, від батька він і отримав свій непростий та запальний характер.

2.Байрон успадкував титул лорда ще в дитинстві. В десять років йому також перейшло у спадок Ньюстедське абатство, але через фінансові труднощі в родини Байронів не було можливості утримувати цей старовинний маєток. Тому зовсім юному Байрону з мамою довелось поїхати в її рідну Шотландію. Але попри все в дорослому віці Лорд Байрон часто навідував рідне гніздо.

3.Сьогодні Ньюстедське абатство в графстві Ноттінгемшир відкрите для відвідувачів. В замку зберігається велика колекція особистих речей поета, серед яких його фехтувальна маска та боксерські рукавиці. Джордж Байрон попри свою кульгавість був відмінним спортсменом. В маєтку також можна побачити ліжко Байрона, яке він умудрився привести з собою з Кембриджа.

4.В саду абатства знаходиться могила собаки Байрона, ньюфаундленда Ботсвана. Це монумент з білого мармуру, на якому вигравіювана епітафія, яку написав сам поет. Байрон дуже любив тварин і навіть в своєму заповіті він вказав, що хоче бути похованим біля собаки, однак його воля не була виконана. Поета похоронили в родовому склепі в церкві біля абатства.

5.Курйозний випадок стався, коли Байрон навчався в Кембриджі. Він спробував провести в гуртожиток свого улюбленого бульдога, але на той час в університеті щодо собак була сурова заборона. Отримавши рішучу та остаточну відмову, Байрон дуже розсердився і купив прирученого ведмедя. Попри величезне незадоволення адміністрації в правилах, про заборону утримання ведмедів нічого не було і тому з цим фактом керівництву довелось змиритись.

Зроби аналіз однієї з поезій Гейне

Пригадай, що ти знаєш про лірику!

 

 

Фрідріх Шиллер і гімн Євросоюзу

1. Прочитайте про

Фрідріха Шиллера ( 1759 - 1805 р.р.)

Фрідріх Шиллер  був відомим драматургом, поетом, видатним представником романтизму. Його вважають творцем національної літератури Німеччини Нового часу. Йоганн Фрідріх Шиллер був знавцем історії, теоретиком мистецтва, філософом. Крім цього, Шиллер був військовим лікарем. Золотий фонд драматургії не був би повний без творів Фрідріха Шиллера. Він був популярний не тільки в своїй країні, але і на всьому континенті.

Ким були батьки і де навчався

Біографія Фрідріха Шиллера починається з народження в місті Марбах-на-Neckar. 

Біографія Фрідріха Шиллера починається з народження в місті Марбах-на-Neckar. 

Будинок, в якому народився Шиллер. Марби

Сталося це 10 листопада 1759 року. Відомо, що його батько був полковим фельдшером. При цьому сім'я жила зовсім небагато. В родині переважала атмосфера релігійності.   Першу освіту хлопчик отримував у латинській школі Людвігсбурга, куди він потрапив завдяки пастору містечка Лорх у 1764 році. За розпорядженням герцога Вюртемберзького, Фрідріх продовжив навчання  у військовій академії.

Академія Карла

Про що мріяв і ким став

У своїх мріях Фрідріх Шиллер бачив себе священиком. Але спробувати себе в цій сфері не вдалося, оскільки він вивчав юриспруденцію. Вже пізніше, в 1776 році,  перейшов на медичний факультет. Саме тут  почав захоплюватися поезією і сам складати вірші. Так почалася  довга дорога поета. Саме перший його твір -  це ода «Завойовник», надрукована в журналі «Німецькі хроніки». Йоганн Фрідріх Шиллер, коротка біографія якого не може вмістити усіх написаних ним творів, вважав саме цю роботу ключовою у своєму становленні. Двома роками раніше він отримав диплом і першу професію – військовий лікар. 

Шиллер - полковий лікар

Не менш цікава подія сталася і в 1781 році, тоді він вперше у своєму житті видав за свої гроші драму «Розбійники». Закінчилося це тим, що в 1783 році при спробі потрапити на виставу, поставлену за його драмою, в Мангеймі його заарештували і заборонили писати літературні твори. При цьому варто відзначити, що його драма «Розбійники» користувалася великим успіхом. Ім'я талановитого драматурга стало досить впізнаваним. 

Шиллер читає твір "Розбійники"

До речі, за цей твір Шиллер у революційні роки отримав звання Почесного громадянина Франції. Але це було пізніше, а в 1783 році Шиллеру довелося покинути Вюртемберг у зв'язку з  суворим покаранням. Спочатку поет мешкав у селі Оггерсейм, а потім перебрався в Бейербахе. Жив він там не під своїм ім'ям в  маєтку знайомої.

Перша слава драматурга

Повернутися в Мангейм Фрідріху вдалося в 1784 році. Тоді ж він почав підготовку до постановки своїх нових п'єс, які принесли йому славу першого драматурга країни. Йоганн Фрідріх Шиллер набирав популярність з кожним роком. Незважаючи на те, що його перебування в Мангеймі стало легальним, він прийняв рішення переїхати спочатку в Лейпціг, а потім в невелику село Лошвиц. 
Справжні зміни в життя Фрідріха почалися в серпні 1787 року, коли він переїхав у центр національної культури, місто Веймар. Запросив його туди К. М. Вилонда, щоб він співпрацював з відомим на той час журналом «Німецький меркурій». В ці ж роки він знаходиться на посаді видавця журналу «Талія». В житті і творчості письменника настали значні зміни. Коротка біографія і творчість Фрідріха Шиллера вже налічували чимало робіт, проте він вважав, що переоцінив свої досягнення і  має дефіцит знань. Це змусило письменника призупинити творчу діяльність і зайнятися вивченням філософії, естетики та історії на більш поглибленому рівні. Результатом кропіткої роботи в цьому напрямку стала робота під назвою «Історія відпадання Нідерландів», завдяки якій він підвищив репутацію в дослідницьких колах.

 Переїзд Фрідріха в Ієну

Будинок при обсерваторії, в якому мешкав Ф.Шиллер у Єні

Його переїзд в Ієну був пов'язаний з отриманням звання екстраординарного професора історії і філософії, яке він отримав завдяки допомоги друзів. У 1799 році він  почав роботу над «Історією Тридцятилітньої війни».
В цьому ж році Шиллер одружився.


Шарлотта фон Ленгефельд, дружина Шиллера


Сьогодні в Єні знаходиться відомий університет імені Фрідріха Шиллера, заснований ще в 1558 році.

Єнський університет імені Фрідріха Шиллера (Німеччина)

В 1791 році в письменника настала чорна смуга. У нього виявили туберкульоз, який дуже заважав  працювати. Його матеріальне становище похитнулося після того, як  довелося відмовитися від читання лекцій. Стан справ виправила участь хороших друзів, які допомагали  протягом усього життя. Всі ці труднощі і клопоти не завадили Шиллеру перейнятися філософією Канта. Під його впливом він написав чимало праць, які були присвячені естетиці.

Ставлення Шиллера до революції

Біографія Фрідріха Шиллера перетинається з Французькою революцією. Він був на боці революціонерів, але був противником насильницьких проявів. Фрідріх вкрай негативно реагував на революційні методи, у тому числі страту Людовіка XVI. Його погляди на політичні події, які відбувалися в країні, сходилися з поглядами Гете. Це посприяло їхній дружбі. Потрібно відзначити, що ця подія стала доленосною не тільки для них двох, але і для літератури Німеччини. Пізня біографія Фрідріха Шиллера тісно переплетена з біографією Гете. Вони спільно створили Веймарський театр. Шиллер аж до смерті залишався у цьому місті.

Будинок у Веймарі, де жив Ф.Шиллер

 Не можна не згадати, що в 1802 р. письменник отримав статус дворянина, який йому присвоїв Франс II. Сам Фрідріх поставився до цієї події байдуже.

Захід письменницької діяльності

Практично на цьому закінчується його життя і біографія. Фрідріх Шиллер останні роки свого життя провів у стражданнях від  хвороб. Помер письменник 9 травня 1805 року. Був похований  на місцевому кладовищі, але на сьогоднішній день місце його поховання невідоме.

Усипальниця з прахом Гетте і порожньою труною Шиллера

Пам'ятник у Веймарі

Берлін

2. Для тих, хто любить слухати
Прослухайте:

https://youtu.be/-lTi0L_JGz4

подивіться фільм 

“Історія одного кохання” аналіз твору 

Автор – Ерік Сігал 

Рік написання – 1969 Жанр – кіноповість 

Тема : любов та відданість, життя та смерть. Історія кохання сина мільйонера Олівера до дочки італійського емігранта Дженніфер. 

Ідея: драматичність кохання, людяність. Справжнє кохання допомагає долати негаразди і дає сили наповнювати змістом і ніжністю навіть останні дні життя. Темі кохання автор приділяє значну увагу, адже саме в коханні найяскравіше виявляється сутність людини. Цей твір показує, що коли людина щиро кохає, для неї не має значення ні врода, ні гроші, ні статус, вона може бути просто щасливою. 

Проблеми у творі “Історія одного кохання”: цінності життя, стосунків батьків і дітей, бідності й багатства, соціальної нерівності Головні герої: Олівер Барретт IV, Дженніфер Кавіллері, Філ Кавіллері (батько Дженні), Олівер Баррет III (батько Олівера), Елісон Форбс Барретт — мати Олівера. 

Особливості композиції: кільцева композиція: твір починається і закінчується повідомленням про смерть Дженніфер, розділи твору – це окремі епізоди-спогади Олівера. Розв’язка на початку твору, основна частина – не як познайомилися, а як прощалися (за емоційною напругою). 

“Історія одного кохання” сюжет Олівер Барретт, кращий студент Гарвардського університету і син аристократичної родини, приходить в бібліотеку Редкліффского коледжу, щоб підготуватися до іспиту з історії. Там він випадково знайомиться зі студенткою Редкліффа Дженніфер Кавіллері. Дженні не відрізняється високим походженням і, за її власними словами, повний «соціальний нуль». Попри все, Дженні і Олівер закохуються одне в одного. Історія Дженні та Оллі – це історія двох молодих людей, які походять з двох різних світів. Після закінчення коледжу вони вирішили одружитися, проти бажання батька Олівера, який перестає забезпечувати сина фінансово. Без фінансової підтримки пара намагається заплатити за навчання Олівера, бо його позбавляють стипендії. Дженні працює вчителем приватної школи і отримує мізерну зарплатню. Вони знімають найдешевше житло і економлять на всьому. Але навіть в таких умовах вони щасливі. Закінчивши навчання Олівер отримує кілька пропозицій про роботу та займає посаду в респектабельній юридичній фірмі Нью-Йорка. Пара переїжджає до Нью-Йорка, вони щасливі, що можуть більше часу проводити разом. Олівер і Дженні мріють про народження сина. Після невдалих спроб, Дженні йде на обстеженні в лікарню. Лікарі повідомляють Олівера про те, що Дженні страждає на лейкемію, даючи зрозуміти, що “вона вмирає”. Як наказав його лікар, Олівер намагається жити нормальним життям, не повідомляючи Дженні про її стан. Дженні все ж скоро дізнається правду. Її залишилось жити не довго… Олівер відчайдушно шукає матеріальної допомоги батька. Замість того, щоб розповідати своєму батькові, на що ці гроші дійсно потрібні, Олівер обманює його. З лікарняного ліжка Дженні розмовляє зі своїм батьком про похоронні процедури, а потім просить Олівера помиритися з батьком. Вона каже Оліверу, щоб він не звинувачував себе і просить його бути з нею, перш ніж вона вмирає. Коли пан Барретт усвідомлює, що Дженні хворіє, і що його син позичив для неї гроші, він негайно відправляється в Нью-Йорк. До того моменту, коли він доходить до лікарні, Дженні вмирає. Саме в лікарні відбувається примирення батька і сина.

Прочитайте твір за посиланням

https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=4053

3. ОПРАЦЮЙТЕ І ЗАПИШІТЬ ОСНОВНЕ

Ерік Сігал (16 червня 1937, Бруклін, Нью-Йорк  — 17 січня 2010, Лондон) — американський письменник і сценарист.

Народився в родині рабина. Закінчив Гарвард у 1958. Ерік Сігал був професором античної літератури в Гарварді, Йелі і Прінстоні, поєднуючи викладацьку діяльність з написанням кіносценаріїв.

Наприкінці 1960-х рр. викладав класичну літературу в Єльському університеті (США).

1968 — написав сценарій до анімаційного музичного фільму «Жовтий підводний човен» (YellowSubmarine), присвяченого групі  TheBeatles.

1969 — написав повість про любов студента Гарварду і студентки Редкліффського коледжу, яка вмирає у фіналі від раку. Повість Сігала не викликала цікавості видавців, і літературний агент автора запропонував йому написати на її основі сценарій, який придбала кіностудія Paramount Pictures.

Фільм «Історія любові» (LoveStory, режисер Артур Гіллер) за сценарієм Сігала вийшов на екрани 1970 року. Картина, головні ролі в якій зіграли Райан О'Ніл і Елі Макгроу, стала лідером прокату 1971 і була номінована на 7 премій «Оскар», у тому числі за найкращий сценарій, проте отримала лише одну нагороду — за музику (автор — Френсіс Лей, музична тема з фільму набула світової популярності). «Історія любові» з моменту її виходу на екрани постійно є у  списках найромантичніших фільмів.

Після початку зйомок ParamountPictures запропонувала Сігалу знов переробити сценарій на повість. Книга «Історія любові», що надійшла у продаж до прем'єри фільму, стала бестселером в США і була перекладена 33 мовами (в тому числі українською — переклад Пінчевського Марка, Тереха Олександра був опублікований у журналі «Всесвіт»).

1977 року видали продовження твору — «Історію Олівера» (Oliver'sStory), яка також була екранізована.

Згодом Сігал  викладав античну літературу у Гарвардському і Принстонському університетах. Автор низки наукових праць.

З 1975 був одружений на Керен Маріані Джеймс, мав двох дочок.

Останні 25 років життя мав хворобу Паркінсона. 19 січня 2010 похований на одному з цвинтарів Лондона.

Виконай тест за романом Гарпер Лі "Вбити пересмішника"

Роман американської письменниці Гарпер Лі “Вбити пересмішника”. Проблема входження молоді в дорослий світ, зіткнення з жорстокістю

“Твір Гарпер Лі дає надію,що справедливість

 і рівність переможе над злом, яке панує зараз у  суспільстві”

                             Шамі Чакрабарті

- Лі народилася та виросла в невеликому містечку Монровіль штату Алабама в сім'ї адвоката, навчалася у коледжі Монтомері, а 1945 р. вступила в Алабамський університет.

- У 1950 р. вона вступила на роботу у Нью-Йоркський відділ бронювання авіакомпанії. 

- У вільний час почала писати. Два есе та кілька оповідань показала літературному агентові, який порадив їй одне з оповідань розвинути в повість або роман.

- У 1957 р. Лі звернулася до видавництва «Ліппінкотт» з рукописом свого роману. їй порадили змінити композицію, на що пішло три роки праці.

- американська письменниця та публіцист.

- «Вбити пересмішника» — єдиний роман Гарпер Лі — було видано 1960 року. 

- Книга одразу ж здобула популярність, отримала Пулітцерівську премію й стала класикою сучасної американської літератури,перекладеного багатьма мовами світу, який очолював списки бестселерів упродовж тривалого часу. 

- Епіграфом до свого роману Лі взяла слова чудового англійського дитячого письменника Ч. Лема: «Юристи, напевне, теж колись були дітьми».

- Сюжет і персонажі твору — результат спостережень майбутнього автора за своєю родиною та сусідами в рідному місті в 1936 році. Це розповідь про расизм і ксенофобію в південно-східних штатах Америки.

Переглянь відео!

Запиши у зошит.

“Убити пересмішника” аналіз

Автор – Гарпер Лі

Рік написання – 1960

Жанр – роман

Головні герої – адвокат Аттікус Фінч та його діти: тринадцятилітній  син Джим  та восьмилітня Джин-Луїза, від імені якої й ведеться оповідь, їх друг – Ділл, Том Робінсон – негр, якого захищає на суді Аттікус, сусід Артур Редлі, дорослі і юні жителі містечка (білі і чорні).

В книзі піднято багато тем: тема освіти і виховання; тема расизму; тема людини і натовпу; тема людини і суспільства з його забобонами; тема справедливості і несправедливості…

“Убити пересмішника” сюжет твору Події роману відбувається в містечку Мейкоб (штат Алабама)  в середині 30 років 20 ст. У романі є згадки про Велику депресію, про 1930-ті роки, коли США та інші країни світу потерпали від найдовшої економічної кризи. У країні значно зріс рівень безробіття і скоротилося промислове виробництво, а сотні тисяч американців стали бездомними.  У романі два сюжети книги розгортаються поступово по двох паралельних лініях, щоб до кінця твору зійтися в одній точці. Перша – обертається навколо «Опудала» Артура Редлі, який живе в напівзруйнованому будинку на одній вулиці з Фінчами і, за чутками, є таким собі монстром. Глазастик, Джим і їх сусід Дилл пустують, всіляко намагаючись виманити Опудало. Несподівано Опудало відповідає взаємністю на їх інтерес, підносячи їм невеликі подарунки до тих пір, поки не сходить зі свого ганку прямо в їхнє життя в ту хвилину, коли він їм найбільше потрібен. Коли Юел, один з героїв повісті, викритий адвокатом, батьком дітей, у брехні, підло мстить, завдаючи кухонним ножем удар Глазастик і ламаючи руки Джиму, тоді і приходить на допомогу той, кого вони найбільше боялися.

Друга сюжетна лінія – про батька Глазастика і Джима, адвоката Аттікуса Фінча. Місцевий суддя призначає його захисником чорношкірого чоловіка Тома Робінсона, який помилково звинувачується в згвалтуванні білої дівчини. Аттікус підозрює, що програє справу, але все одно сміливо протистоїть труднощам, в якийсь момент героїчно стає між своїм клієнтом і натовпом лінчевателей. “Убити пересмішника” проблеми твору

“Убити пересмішника” проблеми твору

·        соціальна нерівність;

·        проблеми родини та виховання;

·        проблема оточення, у якому ростуть діти;

·        дискримінація;

·        справедливість;

·        толерантність, тема добра і зла, справедливості і несправедливості, тема людини і суспільства,  відношення між батьками і дітьми, відношення дітей до оточуючих, віра в перемогу

У творі «Убити пересмішника» висвітлюється багато моральних і суспільних проблем. Америка 30-х років ХХ століття представляла собою країну, чорношкіре населення якої було позбавлене громадянських прав. Знаючи про це, Аттікус  Фінч все ж береться захищати негра, знаючи заздалегідь, що програє справу. 

 Словникова робота  

Кого ми називаємо пересмішником? 

(птицю родини горобцеподібних. 

В книзі Гарпер Лі – символ невинності. Убити пересмішника – великий гріх.

Прочитати твір можно за посиланням тут

Переглянь відео.

Подивись фільм, ти не пошкодуєш. (це уривок)

Прочитай скорочено за посиланням https://dovidka.biz.ua/451-gradus-za-farengeytom-skorocheno/

Опрацюй теми,

Опрацюй  презентацію.

ЦЕ ЦІКАВО!

П'ять цікавих фактів про роман Р. Д. Бредбері «451° за Фаренгейтом»

1. Основну увагу в романі приділено спаленню книжок. Слід зауважити, що температура горіння паперу насправді складає 451° за Цельсієм. За визнанням самого автора, він припустився цієї помилки через те, що пожежник, за консультацією до якого Бредбері звернувся перед написанням свого бестселера, сплутав температурні шкали.

2. Уперше «451° за Фаренгейтом» було видано у журналі «Playboy» 1953 р.

3. Роман, який приніс письменникові статки та популярність, було написано за друкарською машинкою, яку Бредбері взяв напрокат у бібліотеці.

4. У романі «451° за Фаренгейтом» Рей Бредбері передбачив багато технічних нововведень, що з’‎явилися після видання його твору: навушники для широкого загалу користувачів, телевізор з пласким екраном, банкомати та багато іншого.

5. 1938 року Рей Бредбері закінчив середню школу, на чому його формальна освіта завершилася. Подальшу освіту, за його власними словами, він здобув у бібліотеці, у якій перебував день у день, зачитуючись творами Дж. Б. Шоу, В. Шекспіра, Р. Л. Стівенсона та Ч. Діккенса.

Д/З виконай в зошиті. 

Тема. Тривога за майбутнє суспільство в романі-антиутопії Рея Дугласа Бредбері «451 за Фаренгейтом»

Подивись відео про письменника.

Складіть анкету письменника.

Він народився 22 серпня 1920 року в місті Вокіган, штат Іллінойс. Друге ім'я – Дуглас –  він отримав на честь знаменитого актора того часу Дугласа Фербенкса. Батько –  Леонард Сполдінг Бредбері –  був нащадком англійців-першопереселенців, мати - Марі Естер Моберг - шведкою. Бредбері –  автор 10 романів, 6 повістей та численних оповідань та віршів (майже не перекладених українською).
Він був одружений на Маргарет Маккларен, від шлюбу з якою з'явилися на світ чотири доньки.
З дитинства, завдячуючи родинній легенді, Бредбері вважав себе праправнуком чаклунки, спаленої в часи Салемського процесу над відьмами в 1962 році. Пізніше, ставши письменником, Бредбері змальовуватиме у своїх оповіданнях відьом і чаклунів добрими персонажами, а іноді загнаними жертвами переслідувань, які потребують нашого співчуття.
У дитинстві Рей був захоплений мрією про те, як одного разу, зайшовши до бібліотеки, він побачить там свої книжки поруч із "Чарівником країни Оз". Адже книжки на полицях розташовуються за алфавітом, отже, місце Бредбері - поруч із Баумом.
У 1930 роках, у розпал Великої депресії, родина Бредбері переїхала до Лос-Анджелеса. Жили вони дуже бідно, і коли Рей закінчив курс середньої школи, батьки навіть не змогли купити йому новий костюм. Парубкові довелося йти на випускний вечір у костюмі свого покійного дядька Лестера, що загинув від рук грабіжників. Дірки від куль на животі і на спині піджака було акуратно заштопано.
Рею Бредбері не вдалося вступити до коледжу. Пізніше, у 1971 році, вийшла його стаття під назвою "Як замість коледжу я закінчив бібліотеки, або Думки підлітка, який побував на місяці в 1932".
У 1956 році Бредбері написав сценарій до фільму Джона Х'юстона "Мобі Дік", який отримав премію" Оскар" та увійшов до класики світового пригодницького кіно.
Про свою "літературну сім'ю" Бредбері писав так: "Жуль Верн був моїм батьком, Уеллс - мудрим дядечком. Едгар Аллан По доводився мені двоюрідним братом; він, як кажан, постійно мешкав у нас на темному горищі. Флеш Гордон і Бак Роджерс  –   мої брати і товариші. Ось вам і вся моя рідня. …Ну, ким я ще міг стати, як не письменником-фантастом у такій сімейці."
Значно вплинула на долю письменника зустріч з Уолтером Бредбері, який підтримав його. Він став першим Рея Бредбері  і запропонував  молодому письменникові об'єднати розрізнені оповідання в один цикл. Рей Бредбері назвав "Марсіанські хроніки" ненавмисним романом.
У 1971 році, після четвертої висадки людини  на Місяць, з ініціативи екіпажу "Аполлон-15" на місячну карту нанесли "Кратер Кульбаби". Ця подія присвячена Рею Бредбері - авторові роману "Вино з кульбаб".
"Я почав читати твори Достоєвського, коли мені було 20 років. З його книжок я дізнався, як треба писати романи і розповідати історії. Я читав й інших авторів, але, коли я був молодшим, Достоєвський був головним для мене."
Стосовно цифрових бібліотек. "Оцифрування саме по собі не є розв’язанням проблем, все залежить від того, яке застосування йому знаходять. Якщо це спонукає людей до читання, добре, якщо ні, навіщо воно потрібне? Сам я відмовився оцифрувати мої книжки. Я люблю брати книжку в руки, вдихати її запах, відчувати її, носити з собою. З комп’ютером це неможливо!"
Ще за життя Рей Бредбері вказав місце свого поховання – Вествудське кладовище на заході Лос-Анджелеса. Вибрав письменник і напис на надгробку:"Автор 451-го градуса за Фаренгейтом".
"Смерть – це форма розплати  з космосом за чудову розкіш побути живим".

Екскурс до сприйняття твору, ключ до розуміння змісту.

Одного разу в дитинстві, повертаючись із бібліотеки, Рей ішов повз пожежну станцію. Так виник задум роману "451 градус за Фаренгейтом", у якому пожежна служба займалася спаленням книжок. Про цей факт автор написав у передмові до роману. Таку назву було вигадано тому, що, нібито за цієї температури самозаймається папір. Насправді папір самозаймається за температури трохи вищій за 450 градусів за Цельсієм. Бредбері зізнався, що під час вибору назви він консультувався з фахівцем із пожежної служби, який переплутав температурні шкали.

Художній час роману – майбутнє, у якому технічний прогрес може все. Побутові прилади принесли людині дуже багато зручностей, звільнили час, зробили її життя комфортним. Але комп’ютери, телефони, теле- і радіоапаратура не можуть замінити звичайного спілкування між людьми, воно стає проблемою: люди перестають розуміти одне одного. Вони втрачають людські почуття: любов, дружбу, взаємовиручку, стають байдужими до природи, до книг. У цьому світі тепер кожен живе сам по собі.

Такий стан речей підтримується державою, а людьми в ній маніпулюють. Головним ворогом такої держави стають книги, які розповідають про реальне життя. І з ними починають справжнісіньку боротьбу: за наказом влади їх спалюють. А тих, хто їх рятує, переховує оголошують теж ворогами: їх переслідують і знищують!

Таку нещадну боротьбу, за іронією долі, ведуть пожежники, які колись сміливо рятували духовне надбання людства.

3.Словник символів.

Символіка на одязі пожежників теж відображає протиріччя між їхніми минулими і теперішніми обов’язками.

Саламандра – істота, яка може, за повір’ям, існувати в огні, є символом цієї небезпечної праці.

Фенікс – птах (орел), що кожні 500 років, за легендою, відроджується з попелу, є символом рятівних можливостей пожежників.

Отже, кардинальні зміни, які відбуваються в роботі пожежників в майбутньому, підкреслюють жорстокість і цинізм суспільства. Воно є ворогом справжньої духовності.

4.Теоретичний практикум. Знайти відповідність між визначенням і літературознавчим терміном.

 А.Твори, в яких розповідається про майбутнє людства.

 Б. Зображення в художній літературі небезпечних наслідків цивілізації для майбутнього людства.

В. Особливий вид літератури, який у художніх образах втілює більш чи менш науково обґрунтоване життя людини і суспільства в майбутньому.

Г.Твори, які малюють майбутнє прекрасним і гармонійним.

1.Утопічна література.

2.Антиутопічна література.

3.Науково-фантастична література.

4.Футуристична література.

Ключ:А-4; Б-2; В-3; Г-1.

5. Робота з текстом. На чому ви хотіли б акцентувати увагу читачів? 

Наприклад: "Це непогана робота. В понеділок спалювати книги Едни Міллен, у середу – Уїтмена, в п’ятницю – Фолкнера. Спалювати до попелу, потім спалити навіть сам попіл. Такий наш професійний девіз."(Цинічна "робота" пожежників, яка зовсім не схожа на роботу, завдяки якій знищується матеріальна і духовна культура людства).

Або: "Мій дід казав: "Кожен має щось залишити після себе. Сина, чи картину, чи побудований дім, чи хоч би стіну або пару пошитих власноруч черевиків. Або сад, посаджений своїми руками. Щось, чого торкалися твої руки, в чому після смерті твоя душа знайде собі притулок. Люди дивитимуться на дерево, яке ти посадив, чи на квітку, і ти житимеш у них". (Герой Гренджер говорить про відповідальність людини на цій землі: її життя не має бути марним, вона повинна по собі залишити слід", спадок" наступним поколінням).

Прочитати зміст твору можно за посиланням:
 https://dovidka.biz.ua/451-gradus-za-farengeytom-skorocheno/

подивись фильм:

VІ. Підсумки уроку.

 Провідні мотиви твору.

- Майбутнє суспільства; знецінення культури; книги як скарбниця духовних надбань людства, їх читання і розуміння; мотив пожежі як руйнації всього духовного; мотив тотального контролю та інакомислення та ін.

Бесіда

- Яке враження справив на вас прочитаний твір?

- Чи хотіли б ви опинитися на місці одного з героїв?

Слово вчителя.

Отже, прочитаний твір навіває сумний настрій. Не хочеться розділити ситуацію з нашими героями. Ми хочемо жити в демократичному суспільстві, вільно ходити вулицями, читати книжки, милуватися природою, спілкуватися з рідними та однолітками, радіти життю і почувати себе щасливими.

Домашнє завдання

Підготувати характеристику образів із використанням цитат із твору.

Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар».

 Філософські проблеми. Народний гумор.

Сучасні інтерпретації твору в театрі, кіно

1.         Словникова робота.

Нове́ла (італ. novella, від лат. novellus — новітній) — невеликий за обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією

Персонажами новели є особистості, зазвичай, цілком сформовані, що потрапили в незвичайні життєві обставини. Автор у новелі концентрує увагу на змалюванні їхнього внутрішнього світу, переживань і настроїв. Сюжет новели простий, надзвичайно динамічний, має ситуаційну чи психологічну несподіванку.

Повість — епічний прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне місце між романом та оповіданням.

В зошит

Тев’є – напрочуд цільна особистість. Він простодушний і шляхетний, він розуміє людей і тонко відчуває красу рідної української природи, він завжди поводиться згідно зі своєю натурою і ніколи не грішить проти совісті. Тев'є звик “у поті чола свого” добувати собі хліб, і саме труд укріпив його дух, допоміг не схилятися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Його воістину народний гумор, що часто-густо допомагає вистояти у трагічні моменти життя, вміщує в собі і перелицьовані цитати зі Священого Писання, і єврейський побутовий жарт та приказку, і українську сміховинку. Гумор Тев’є – це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності багатостраждального єврейського народу. На портреті А. Бурлаки образ Тевє вдало збігається із авторським баченням головного героя

 Образ Тев’є-молочара — найяскравіший, найбільш оптимістичний в галереї типів, змальованих засмученорадісним талантом єврейського письменника. Це земна плодотворна праця зміцнила його дух, що не схилявся перед труднощами, несправедливістю й випробуваннями. Тев’є любить жартувати. Він схожий і на Кола Бруньйона, і на довженківських дідів своєю стійкістю, життєвою хваткою, землеробським характером

прочитайте матеріал:

1.Опрацювання навчального матеріалу. Робота із текстом.

Якою ви бачите філософію життя Тев’є з перших рядків твору?

(«Аз недостойний» повинен сказати я, словами праотця нашого Іакова, з якими він звертається до Бога, збираючись у похід проти Ісава. Живеш, прости Господи, у селі, тупієш, нема коли ні в книгу заглянути, ні слова Святого Письма повторити. Добре ще,що влітку до Бойберика із Єгупця приїзжають багачі, та маю можливість зустрітися із освіченою людиною та слово розумне почути)

1.      Бібілйні ремінісценції у творі.

-          Чому, на вашу думку, Тев’є так часто використовує цитати із Псалтиря, Біблії(мається на увазі Талмут)

-          Чи завжди ці цитати дослівні?

-          Яке відношення Тев’є до молитви?

-          Як ви можете пояснити вислів: «А єврей і поготів повинен все сприймати покірно та повторювати :»І то благо»?

-          Чи пов’язана ця фраза із життям та долею єврейського народу?

-          Як реагує родина Тев’є на одруження Хави з Федькою та прийняття нею християнства?

-          Чому у суботу Тев’є «король»? Чому субота особливий день у родині?

Отже, у своєму творі письменник пов’язує долю головного героя, як уособлення всього єврейського народу із біблійними мотивами, вплітає цитати із святого Письма та показує через випадок із Хавою та прийняттям нею християнства звичаї єврейського народу, автор показує ще один із звичаїв єврейського народу: суботу як особливий вихідний день.

( Після повернення від Федьки, де Тев’є хотів побачитися із своєю донькою, він говорить дружині, щоб вона вставала та сідала на підлогу, бо у родині траур; відмовляється говорити із Хавою, яка зустрічає його та просить вислухати, а у родині забороняє згадувати про неї «немає у нас ніякої Хави,немає й не було»).

2.      Стосунки у єврейських родинах. Тев’є і його дружина. Стосунки із дітьми.

-          Які стосунки у Тев’є із дружиною? (Він побоюється її, коли пропустить лишню чарку, або коли знає,що вона буде незадоволена якимось його рішенням, але жаліє її, намагається оберігати від неприємних новин, вигадує певні історії із її улюбленою бабусею Цейтл, щоб не нервувати дружину, він дослухається до її думки, хвилюється за її здоров’я, хоча іноді, цитуючи царя Соломона і кепкує із неї, а дружина, навіть , коли сварить Тев’є, не забуває додавати « годувальнику мій золотий»)

( « У мене стара майстриня:з нічого лапшу кришить, із п’яти пальціз затирку варить, дивом суботу справляє та колотушками дітей вкладає»)

-          Пригадайте, як  Тев’є характеризує своїх доньок?

-          Чи говорить він щось погане про них, навіть . коли сердиться на них, або вважає, що вони роблять щось не так?

-          Про що це говорить , на вашу думку?

-          Яку с особливість у стосунках між батьками та дітьми можна побачити через стосунки головного героя до своїх доньок?

Отже, головний герой вважає своїх доньок найкращими,і хоча «не гоже батькові самому хвалити своїх дітей,та ж так і люди кажуть».

2. Особливості виховання дітей у єврейських родинах.

Єврейське виховання дітей має свої особливості, в основі яких цілі, переслідувані батьками. І якщо в основі виховання дитини в християнській сім'ї знаходиться принцип виховання здорового, морального людини, то батьки-євреї мріють бачити своїх дітей щасливими, шанованими людьми, успішними в справах.

Для досягнення педагогічних цілей у процесі виховання дітей в єврейських сім'ях використовують різні інструменти: заохочення, покарання, умовляння і орієнтація на авторитети. При цьому всі вчинки, дії і думки єврейської дитини повинні бути узгоджені з Торою.

Відносини з батьками у дітей в єврейській родині базуються на почутті любові, поваги і страху. Саме ці емоції з точки зору іудаїзму сприяють зближенню людини з Богом.

Батьки виступають орієнтиром і прикладом для своєї дитини. Всі їх дії виконуються згідно з приписами в Торі, вони протягом усього життя виховують і розвивають у собі так звані мідот (риси характеру). Вважається, що така робота з самовдосконалення, духовного зростання надихає майбутнє покоління.

Процес виховання дітей в єврейських сім'ях, спілкування з дітьми та їх навчання (хінух), може бути успішним тільки при наявності основних трьох почуттів: любові, довіри і страху. Недостатня кількість любові батьків до дитини може відштовхнути останнього. Недовіра в свою чергу викличе відчуженість і непослух з боку дитини. Відсутність страху перед батьками може штовхнути дітей на пошуки власних шляхів у житті - коли батьки втрачають владу, діти беруть її в свої руки.

В основі цих принципів виховання ідея, що правою рукою любові батько притягує своєї дитини, а лівою рукою страху (більш слабкою) - відштовхує. Таким чином, встановлюється баланс у відносинах батьків та їх дітей, але любов все ж превалює - вона сполучна ланка між поколіннями, основа хороших відносин між ними.

Отже, Шолом-Алейхем показує на прикладі головного героя прояви любові та довіри до своїх дітей, А ще про одну особливість цього мудрого народу ми не можемо не сказати, бо вона є його характерною особливістю.

 Про вміння євреїв отримувати прибуток навіть з повітря можна складати легенди. Добре це чи погано - складно однозначно відповісти.

- Про що думає Тев’є, коли дивиться, як їдять та п’ють егупеькі багатії?

(«Останню сорочку готовий закласти, аби багатієм бути»)

-          Пригадайте, які розмірковує Тев’є, скільки має отримати за порятунок егупецьких панночок?

(« Як бути?-думаю. Погано сказати цілковий, -образливо буде.якщо міг би отримати два. А сказати два-боюся:подивляться, як на божевільного, за що тут два рубля?»)

-          Скільки платні запросив головний герой за те, що привіз панночок на зелену дачу?(Три рубля)

-          Як реагує Тев’є на гроші, які  кладуть на стіл діти, щоб заплатити за те, що він допоміг іхній матусі та бабусі? ( «У мене ноги й руки затрусилися, думав не витримаю,- втрачу свідомість»)

-          Як Голда та Тев’євирішили використати отримані гроші?

-          Що стало на заваді їхньому рішенню?

-          Що зробив би головний герой, якби мав десяту частину того, що він побачив у Егупці?

( Синагогу покрив би залізом, щоб зробити кришу кращою, відкрив школу для дітей; лікарню для бідних)

 Отже, коли нічим годувати дітей, спроби сусідів відняти «останню сорочку» здаються досить блюзнірськими. Великий альтруїзм здатний привести до загибелі не тільки людини, але і його сім'ї. У цьому плані євреї показують себе з позитивного боку, адже їх бажання заробити примножує можливості роду. Сьогодні ми говорили про філософію, мудру думку. А мудрість завжди варто переосмислювати та переймати.

 бесіда.

-          Що б ви хотіли взяти у свої родини із єврейських традицій? (Віру, бажання бачити своїх дітей щасливими, завжди уміння бачити у них найкраще, особливе; вміння раціонально використовувати гроші, берегти іх, але філософськи ставитися і до їхньої втрати)

-          Який зв'язок між біблійною історією із Моісеєм ми знаходимо у творі Шолом-Алейхема «Тев’є – молочар»? ( І там і тут єврейський народ , це народ, який постійно підлягає вигнанню, але який не втрачає свого оптимізму, віри у майбутнє та вважає себе особливим народом)

Цікаві факти.  У 2016 році "Оскар" за найкращий фільм іноземною мовою здобула угорська стрічка "Син Саула" про трагічну долю єврейського народу. Стрічка отримала низку престижних фестивальних та професійних кінонагород, зокрема Гран-прі журі 68-го Канського кінофестивалю, у грудні – Премію національної ради кінокритиків США, а також "Золотий глобус". (Додаток № 1)

 Отже, у своєму творі, автор показує нам на прикладі родини головного героя, що не дивлячись на всі негаразди, що випали на долю єврейського народу,ці люди не втрачають свого оптимізму, впевнені у своїй особливій місії на землі, вважають, що діти повинні виховуватися у любові і вірі у свою унікальну особистість, що іх завжди потрібно підтримувати і намагатися зрозуміти. На прикладі Тев’є автор показує особливе вміння цього народу отримувати прибуток та все направляти на благо власної родини та власного народу.

Художній світогляд письменника характеризують єднання реалістичного зображення життя містечкового єврейства в Україні кінця XIX ст. і спроба філософського узагальнення розду- мів над долею свого народу . Його герої ведуть щоденну боротьбу за виживання, проте не відмовляються від жарту , гострого слівця. Гумор героїв Шолома-Алейхема, збагачений то- нким єврейським фольклором, гострим українським жартом.

єврейський народ в гуморі представлений Шолом-Алейхемом. Шолом-Алейхем писав густими, соковитими, імпресіоністськими фарбами, будучи при цьому реалістом дуже точного і дуже гострого прицілу. Чудовисько старого містечкового побуту він показав так, як до нього ніхто не показував! Його слівця, його побрехеньки, його анекдотичні новели смішні до кольок і зворушливі до сліз, бо їх автор  брав із життя, сумного і бідного, такій бідного, що навіть в його  легендах місце казкових фей і добрих чарівників займає дійна корова-мрія.

Шолом-Алейхем говорив: »І нехай краще ім’я моє буде згадане у веселощах. Ніж зовсім не згадане». Навіть до пам’яті про себе він ставився з гумором. Він сам написав собі епітафію.

Отут лежить бідак–еврей.

Ніс крихту радості для всіх,

Що був печальним гумористом.

Про свій народ для всіх людей.

Писав з простим сердечним хистом.

Усе життя любив він сміх.

І не складав він рук в роботі.

А сам стомився від скорботи.

Якраз тоді, коли народ

З його творінь до сліз сміявся,

Він сам згинався від негод,

З слізьми в душі від всіх ховався.

                  (Переклад А. Когана)

Тема. Шолом-Алейхем «Тев’є-молочар». Тема історичного зламу, який пройшов крізь долю людини і народу на межі XIX–XX ст.

1. Прочитайте та перегляньте!

Шолом-Алейхем і Україна

Великий єврейський письменник Шолом-Алейхем (Шолом Нохумович Рабинович) народився 2 березня 1859 року в Україні, у м. Переяслав (тепер Переяслав-Хмельницький), у родині крамаря.

Шолом-Алейхем — літературний псевдонім письменника, так при зустрічі вітаються євреї. У перекладі ці слова означають: «Мир вам».
Батько письменника був людиною м’якого характеру, любив сім’ю і особливо — маленького Шолома. Пізніше Шолом-Алейхем присвятить батькові чимало сторінок, написаних з великою любов’ю. Через деякий час після народження Шолома сім’я Рабиновичів переїхала з Переяслава у містечко Воронків, що знаходилось неподалік, де пройшло дитинство письменника. У своїх творах він зробив безсмертним рідне містечко під узагальненою назвою Касрилівка (від поширеного в єврейському бідняцькому середовищі імені Касрил).

 Він – автор веселих та водночас сумних книг про Тев'є-молочника, Менахем -Мендла, хлопчика Мотла, жителів Єгупця та Касрилівки — безперечно, є найвідомішим з усіх єврейських письменників, які писали мовою їдиш.

Шолом-Алейхем любив Україну, де українці та євреї здавна жили й працювали поряд. В оповіданні «Пасха на селі» він любовно змалював дружбу українського та єврейського хлопчиків — Хведька та Файтла. В ліричній повісті «Пісня пісень» єврейський юнак Шимек зворушливо говорить про українську природу, як про рідну: «Я бачу небо, відчуваю теплий вітерець, чую, як пташки щебечуть, цвірінькають, літають над нашими головами. Це — наше небо, наш вітерець, наші пташки, все наше, наше, наше!»

  Брат письменника у своїх спогадах пише, як високо цінував Шолом-Алейхем Тараса Шевченка, як зберігав у своїй бібліотеці «Кобзаря», любив, знав напам'ять українські пісні, Шевченкові «Думи мої, думи», «Як умру, то поховайте», «Реве та стогне Дніпр Широкий»... Письменник спілкувався з видатними діячами української культури — його сучасниками, зокрема, з Михайлом Коцюбинським, композитором Миколою Лисенком. 

Україна шанує пам'ять свого великого земляка, його іменем названа одна з вулиць Києва. В Переяслав-Хмельницькому вже чимало років працює музей Шолом -Алейхема, який відвідали десятки тисяч екскурсантів. До 150-річчя письменника, 2-го березня 2009-го року в Києві на вулиці Б. Васильківскій (Червоноармійській), 5 був відкритий Музей Шолом -Алейхема. 

Живуть герої творів на сценах українських театрів Онука Шолома Алейхема - американська письменниця та педагог Бел Кауфман, високо 

 оцінила гру Богдана Ступки у спектаклі "Тев'є Тевель", назвавши його найкращим Тев'є на світі. 

Книга «Тев’є-молочар»

В багатьох творах Шолом-Алейхема його героями є євреї та українці. Діють вони і одному з його найвідоміших творів «Тев'є-молочник». 

Він був одним із найулюбленіших героїв і самого автора. В образі Тев'є уособлено образ єврейського народу, який, незважаючи на всі злигодні, що випали на його долю, не пригнічений почуттям приреченості, а сповнений оптимізму та життєвої сили. Тев'є з радістю працює на землі, міцно стоїть на ній, він фізично й морально здоровий, життєлюбний. Скільки лиха падає на його голову, особливо останнє — вигнання з села за царським указом, що забороняв євреям працювати на землі,— але він гордо тримає голову, залишається неподоланий... Весь твір складається з серії оповідань, поєднаних головним персонажем. Вони складаються з колоритних монологів Тев'є, в уявній розмові з Шолом -Алейхемом, у різний час. Ш -А працював над твором впродовж двадцяти років — і кожний монолог відбиває соціальні прикмети свого часу. Письменник особливо підкреслює почуття людської гідності у Тев'є, зумовлене його чесною працею, а також втіленням народної мудрості. В його монологах каскади цитат з єврейських священних писань, але він перефразовує їх своєю життєвою, а не книжною мудрістю, по-своєму їх коментує. Наводить він і чимало єврейських та українських прислів'їв та приказок. Він дає поради донькам, але й доньки вчать його. Він розмірковує над їхніми долями і приходить до думки: «А що таке єврей і не єврей?» та «Чому вони мусять бути такі роз'єднані?..» В фіналі він проголошує: «Поки душа в тілі — вперед Тев'є!»

2. Прочитайте книгу: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1279 

або послухайте фрагменти радіовистави "Тев'є Тевель":

3. Ознайомтесь!
Чому відбуваються погроми євреїв? 

Історично склалося так, що доля єврейського народу багато століть була пов’язана з Україною.

Наприкінці  XVIII століття у Російську імперію включається багато земель, на який формується “Смуга єврейської осілості”. В першу чергу на українських, білоруських та литовських. “Смуга осілості” включала в себе саме ці землі. Здебільшого українські. Це був абсолютно програшний шлях. Причин для створення смуги в російського уряду було кілька.  Перша –  економічна. Вважалося, що “злі й погані юдеї” заважають християнським купцям торгувати, мовляв, через це погіршилась економіка імперії. А зовсім не через те, що люди, які нещодавно були підданими Польської держави, раптом опинилися на окупованих землях.

Друга полягала в тому, що частина єврейського населення підтримувала польські повстання. Треба було обмежити території, на яких євреї могли жити. Єврейському населенню заборонили жити на території великих міст і маленьких сіл. Залишались малі містечка. І це обмежувало сферу праці. За часів польського панування єврею віддавали ті роботи, що “негожі християнину”. Наприклад, давати позики.

У Києві була давня і велика єврейська громада. Євреям Києва кілька років поспіль казали, що вони мали продати все своє майно і виїхати. Однак, єврейська громада Києва була потужною. І впродовж усього XIX століття відбувалась ця велика боротьба за існування. Був “платіж коробочного збору” на право мати кошерного м’ясника. Велика частина збору йшла на утримання поліції, яка здійснювала грубі обшуки, щоб знайти нелегальних євреїв. Тобто вони займалася утисками євреїв, які їм платили.

І ось приїздить  Шолом-Алейхем, не маючи прописки. А перед тим відбувається погром 1881 року. І стара київська єврейська громада до цього була неготова. А погром – це не просто пограбували та скло побили. Ні, це реальне нанесення травм, інколи травм несумісних з життям. Це не був найстрашніший єврейський погром, бо найстрашніший станеться пізніше. І Шолом-Алейхем його побачить. Київські погроми сильно вплинули й на іншу київську єврейку та четверту прем’єрку Ізраїлю – Голду Меїр. Її родина виїхала з Києва саме через погроми. І родина Шолом-Алейхема зробила так само у 1905 році.

 Цей міжпогромний період між 1881 і 1905 роком – це роки, коли письменник дуже часто мешкає у Києві, знімає тут квартири, його дружина тримала дантистський кабінет на Великій Васильківській. Це було цікаве місто; у ньому не можна було жити євреям, але тут була чимала єврейська громада. Їхнім переважним заняттям була торгівля. Продавали все: і насіння соняшника, і сухофрукти, і морозиво…Великим святом  у євреїв вважалася субота. В цей день вони не працювали, а на столі в кожній родині обов’язково красувалася запечена курка. На свята, у вихідні євреї гарно співали, грали на скрипці, танцювали.

Незважаючи на дискримінацію євреїв (зокрема ,так звані «смуги осілості, які обмежували їхнє право жити та навчатись у будь-яких містах та закладах), роль представників цього народу в економічному та культурному житті України була величезною. Чимала частина промислового, торговельного  та банківського капіталу була зосереджена в руках підприємців – євреїв. В Україні видавалися книги, журнали та газети єврейською мовою, існували єврейські театри. У Житомирі було відкрито єврейський учительський інститут.  

 Та під час війни фашисти жорстоко розправлялися з євреями. З ними поводилися дуже жорстоко, розстрілювали. Нерідко, ризикуючи власним життям, українці рятували євреїв, надавали їм притулок.) Саме в цей час була написана книга "Тев’є-молочар" (1894 – 1914).  

Вчительський коментар до твору 

Шолома- Алейхема "Тев’є-молочар" (1894 – 1914).  

Письменник немарне називав Тев’є найулюбленішим з усіх створених ним літературних типів. А книга “Тев’є-молочар”, що складається із монологів Тев’є, звернених до самого Шолом-Алейхема, є, безперечно, найвідомішим твором Шолом-Алейхема.

Тев’є – напрочуд цільна особистість. Він простодушний і шляхетний, він розуміє людей і тонко відчуває красу рідної української природи, він завжди поводиться згідно зі своєю натурою і ніколи не грішить проти совісті. Тев'є звик “у поті чола свого” добувати собі хліб, і саме труд укріпив його дух, допоміг не схилятися перед труднощами, кривдами, злигоднями. Його воістину народний гумор, що часто-густо допомагає вистояти у трагічні моменти життя, вміщує в собі і перелицьовані цитати зі Священого Писання, і єврейський побутовий жарт та приказку, і українську сміховинку. Гумор Тев’є – це вираження народного оптимізму, свідчення життєздатності багатостраждального єврейського народу.

Тев’є має сім гарних, працьовитих, розумних дочок. По-різному склалися їхні долі. Старша Цейтл, не забажавши пов’язати свою долю зі старим заможним м’ясником Лейзером-Волфом, наполягає на шлюбові і одружується з бідним кравцем Мотлом, який згодом помирає від сухоти. Інша дочка Тев’є Годл закохується в революціонера Перчика і відправляється разом з ним у заслання в Сибір. Хава порушує заповіти батьків і виходить заміж за неєврея – писаря Федька, приймаючи християнство. За традиційними іудейськими уявленнями за такою дочкою необхідно було справляти траур. Але на самоті Тев’є спадає думка: "А що таке єврей і неєврей? І навіщо Бог створив євреїв і неєвреїв? А якщо вже створив і тих, і других, то чому вони мусять бути отакі роз'єднані, чому мусять ненавидіти один одного?.." Дочка Шпринца, яка закохалася в багатенького, але нікчемного і самозакоханого Арончика, втопилася, вражена його віроломством. Нещасливою є й доля кроткої Бейлки, що виходить заміж за багатія, якого не кохає, аби забезпечити батькові старість...

Отже, життя не щадить Тев’є та його дочок. Помирає дружина Тев’є Голда. А в довершення усіх злиднів євреїв виселяють за царським указом з їх рідного села, за “межу осідлості”. І разом з батьком і Цейтл добровільне вигнання збирається Хава: “де ми... там і вона буде. Наше вигнання – її вигнання...” Але навіть вигнаний з свого дому, з торбиною за плечима, Тев'є все ж таки не зломлений. Він звертається сам до себе "У дорогу, Тев'є..." Він вірить у життя, слухаючи пісню, яку співали Годл і Перчик перед відправкою на каторгу, і гордо вигукує: “Дочки Тев'є - ...так, це сила!” Сильний і сам Тев'є. Це сила велетня з народу, якого ніщо не може зламати.

Серед найвідоміших виконавців ролі Тев’є  на  сцені  (у інсценізаціях твору Шолом-Алейхема, у  трагікомедії Г.Горіна “Поминальна молитва”) – видатні актори Соломон Міхоелс, Мар’ян Крушельницький,  Михайло Ульянов, Євгеній Леонов, Богдан Ступка. 

 4. Ознайомтесь з таблицею
«Головні та другорядні герої твору»

Головні та другорядні герої твору Головні герої
Тев’є	Працьовитий, комунікабельний, глибоко віруюча людина, любить з будь-якого приводу цитувати Святе Письмо, філософ, має почуття гумору, мудрий, вміє прощати, щиро вболіває за долю своїх дітей
Автор (Шолом-Алейхем.)	Мудрий, співчутливий, спостережливий, має почуття гумору Другорядні герої
Голда	Турботлива, любляча, вважає за щастя заможне життя, а не шлюб у любові; дуже релігійна, тому не може простити Хаві її зраду вірі. Голда помирає, так і не змирившись із загибеллю Шпринці
Цейтл	Відмовляє заможному залицяльникові, не хоче багатства: вона готова їсти раз на три дні, але вийти за коханого. Жінка щаслива з чоловіком, хоча живуть вони злиденно. Після смерті чоловіка Цейтл разом з дітьми повертається до батька
Годл	Закохалася у бідного студента, що навчав грамоти дітей Тев’є. Молоді справляють тихе весілля, після чого Перчик відразу їде. Незабаром і Годл вирушає за чоловіком: він перебуває на засланні за революційну діяльність
Хава	Хава закохалася в представника іншої віри. Батько попереджає доньку, щоб вона трималася від православного писаря подалі, адже у Священному Писанні сказано, що кожен повинен шукати собі рівню. Хава не згодна: люди самі поділили себе на євреїв і неєвреїв, багатих і жебраків. Заради коханого Хава змінює віру
Шпринця	Шпринця закохується у сина багатої вдови Арончика. Рідні хлопця роблять все, щоб розлучити молодих, підштовхнувши нещасну дівчину до самогубства
Бейлка	П’ята, найкрасивіша, дочка Тев’є, вибирає багатого жениха, підрядника, хоча не любить його. Тев’є намагається відмовити дочку виходити заміж за розрахунком, але Бейлка каже, що зараз інші часи і треба думати про себе. Проте дівчина дуже нещаслива у шлюбі, ллє сльози й до, і після весілля

5. Перегляньте!

Найкращий Тев'є у світі 

Повернення Тев'є на сцену театру імені І.Я.Франка (2019р) м. Києва

Приємно, що твори Шолома-Алейхема шанують на Україні, а Тев'є зі сцени говорить українською.

6. Письмове завдання

Аби підсумувати нашу спільну роботу прошу виконати літературний диктант в зошиті, записавши початок та завершення речення.

1. В повісті про Тев’є та його сім’ю розповідає …

2. «Бог хотів ощасливити Тев’є, і дав йому …»    

3. «Щирим золотом» називає Тев’є свою дочку …

4. Перш ніж стати молочарем, Тев’є …

5. Трагічно обірвалося життя доньки Тев’є …    

6. «…як захопляться чимось, то всім тілом і душею, всім єством своїм і всім життям!» - мова йде про …

7. «Приходить такий собі жевжик…, маленьке, чорняве, миршаве створіння, стає нареченим, хоче взяти шлюб, збирається поїхати десь…» - мова йде про…      

8.  «Одороблом» та «невігласом», «зухвальцем» і «негідником» називає Тев’є свого зятя …  

9. Харчувався у Тев’є, допомагав його донькам у навчанні, а потім  і одружився з однією з них …  

10.  Занапащують людину, на думку Тев’є, …   

11. Тема повісті «Тев’є-молочар» - …

12. Ідея повісті «Тев’є-молочар» - …

                         

 Отже, в зошиті повинна бути записана тема уроку та виконаний літературний диктант (буде оцінено вчителем)                        

Виконані завдання можна відсканувати чи сфотографувати, надіслати мені на вайбер чи мессенджер Марина Бойко

Дякую за увагу!

До зустрічі!

Заняття 1 

З'ясуйте для себе, наскільки цікава особистість драматурга Бернарда Шоу.

1. Перегляньте  відео !

Заняття  (+Експрес урок)

2. Складіть асоціативне гроно з біографії 

Б. Шоу

3.  Прослухайте аудіокнигу чи прочитайте уривки в підручнику.

4.Ознайомся з матеріалом!  

Вічні образи міфів Давньої Греції

Відтворення античного міфу про Пігмаліона у  літературі та живописі

«Пігмаліон» в літературі

Як вже відомо, за основу своєї блискучої комедії «Пігмаліон» Бернард Шоу обрав сюжет міфу «Пігмаліон і Галатея». Цей міф існував у Стародавній Греції і був запозичений давньоримськими митцями. Публій Овідій Назон у X книзі «Метаморфоз» розповідає історію царя Кіпру, скульптора Пігмаліона, що вирізьбив прекрасну статую дівчини зі слонової кістки і закохався в неї. У ХІІ столітті англійський поет і драматург Марстон написав поему «Перетворення статуї Пігмаліона».

Вільям  Шекспір переказав сюжет міфу про Пігмаліона і Галатею в останній сцені «Зимової ночі».

Для Руссо, німецьких поетів-романтиків Пігмаліон був символом закоханого, який силою свого почуття зумів створити ідеал краси.

Наприкінці XIX століття до міфу звертаються драматурги В. Морріс у поемі «Пігмаліон і Галатея» та В. Швенк Гілберт у комедії «Пігмаліон і Галатея».

                                               «Пігмаліон» в мистецтві"

Не тільки митці слова зверталися до образів Пігмаліона і Галатеї. У світі є безліч картин відомих і маловідомих художників, скульпторів, яким сюжет даного міфу прийшовся до душі.  До сюжету міфу  «Про Пігмаліона і Галатею» звернулись:

в живописі — Луї Гауффер, Джуліо Баргелліні, Жан-Леон Жером, Жан Батіст Ванлоо, Франсуа Буше, Пабло Пікассо,

в скульптурі — Етьєн Моріс Фальконе та ін.

в музиці –  Жан-Філіп Рамо. 

5. Робота з текстом.

Чим можна пояснити активне звернення митців різних епох саме до античного міфу про Пігмаліона і Галатею? Прекрасна історія про перетворюючу силу кохання. Кохання здатне творити дива і навіть оживити камінь.   П’єса пов’язана з античним міфом на рівні підтексту. Власне сама назва твору натякає читачеві, що п’єса пов’язана з давньогрецьким міфом. Такий прийом в літературі називають ремінісценцією.

Запишіть в зошит!

Ремінісценція –  це елемент художньої системи, що відсилає до раніше прочитаного, почутого або побаченого твору мистецтва, неявна цитата.

Пігмаліон – це символ творця, що оживив творіння свої рук.

Хіггінс – це аристократ, який дещо відрізняється від решти. В першу чергу манерами. Він людина науки, експериментатор, який не хоче брати жодної відповідальності на себе.

Подумайте і дайте усно відповідь на питання. 

2.      Чому Хіггінс навчає Єлізу?

3.      Які події змінюють життя Пігмаліона?

4.      Які зміни в образі Пігмаліона стаються завдяки Галатеї?

5.      Яким чином Еліза впливає на Хіггінса?

6.      Як герої ставляться до долі головних героїнь?

7.      Чим закінчуються історії їхніх взаємин?

Порівняємо риси характеру Пігмаліона та Професора Хіггінса, розглянувши таблицю.

Пігмаліон	Спільне	Професор Хіггінс
ü Створив Галатею та закохався в неї; ü Галатея змінила Пігмаліона, її краса розбудила в його душі кохання; ü почувався відповідальним за створену ним красу, одружився з Галатеєю.	Не дуже люблять жінок, вперті одинаки	ü не зважає на почуття інших, часто грубий і нестриманий, ü Навчав Елізу правильної вимови, допоміг зрозуміти світ мистецтва; ü Еліза майже нічого не змінила в поглядах професора, а він не збирався змінюватися сам; ü він не почувався відповідальним за долю Елізи, його захоплювали вищі ідеї, результат експерименту
У своїй творчості, професії митці керуються різними мотивами: Пігмаліон – кохання, Хаггінс – парі, експеримент. Це дуже важливо і містить головну ідею твору: не можна ставити експерименти над людьми . Кожна людина має право на повагу до себе та свого життя. Ніхто не має права заради забавки змінювати долю людини, або намагатися вплинути на неї. Людина повинна бути відповідальною у ставленні до інших

Якщо спроектувати події античного міфу на драму Бернанда Шоу, отримаємо такі характеристики літературних творів

 Розглянь компаративний аналіз творів

п/п	Античний міф «Пігмаліон і Галатея»	П'єса Б. Шоу «Пігмаліон»
Місце дії	Давня Греція, о. Кіпр	Лондон, Англія
Зав’язка	За велінням богів скульптор- цар Пігмаліон створює статую прекрасної дівчини	Випадкова зустріч на Ковент Гарден Хіггінса з квіткаркою Елізою
Центральний мотив	Здійснення бажання Пігмаліона (перетворення скульптури на живу жінку) залежить від волі Афродіти	Перетворення «обшарпанки на герцогиню» відбувається завдяки людським діям
Образ головного героя	Пігмаліон - єдиний образ людини-творця у творі	На роль «творців» Елізи-Галатеї претендують Хіггінс, Пікерінг, сміттяр Дулітл та ін. Елізу також можна вважати «Пігмаліоном» по відношенню до самої себе (її бажання, сила волі, здібності активно сприяли перетворенню героїні), до Хігінса
Образ головної героїні А)діяльність    у творі	Галатея - «пасивний» персонаж у творі	Еліза-Галатея здатна на рішучі вчинки, прийняття важливих рішень, внутрішній динамічний саморозвиток
Б)Риси характеру	Відсутня інформація про характер Галатеї, її ставлення до Пігмаліона. Статичність опису зовнішності героїні	Чітко визначені особистісні риси героїні, що виявляються протягом розвитку дії, зображено процес її внутрішньої еволюції. Зміни у зовнішності: від «обшарпанки» до вишуканої елегантної леді
Фінал	Завершення історії щасливим шлюбом героїв	Відкритий фінал (багатоваріантність) історії героїв

Розгляньте зображення! Ось така зміна в образі головної героїні простежується в тексті :

Змінилась вона не лише зовні. У фіналі твору Шоу Еліза відстоює своє право людини, здатної на глибокі почуття.  Переходячи межі вихованості і культури поведінки, героїня демонструє не лише результати еволюції, а й почуття власної  гідності, потенціал інтелекту. 

Переконайтесь, переглянувши уривок!

Нічна сварка після балу - кульмінація у творі. В міфі - оживлення скульптури і одруження, в драмі - фінал відкритий , що дозволяє розвинутись дискусії , а це є особливістю "нової драми"

  

7. Перегляньте один з фільмів за мотивами драми Б. Шоу "Пігмаліон"

Дякую за співпрацю!

Заняття 3.

Виконайте тест!

Нові тенденції у драматургії кінця XIX–початку XX ст

1. Що є характерним для «нової драми»:

а) Відкритий фінал; в) Трагічне закінчення;

б) Щасливе закінчення; г)Логічне завершення подій.

2. За жанром «Пігмаліон»:

а) сатирична комедія; в) соціально-психологічна драма;

б) історичний роман; г) інтелектуальна драма.

3. Що було покладено в основу написання твору «Пігмаліон»:

а) баладу; в) пісню;

б) міфу; г) гімну.

      4. Що Нора хотіла попросити у лікаря Ранка:

а) грошей; в) втекти з нею;

б)вбити Крогстада; г) не розкривати таємницю.

      5. Чим закінчується «Пігмаліон»:

а) одруження Елайзи та Хіггінса  ; в) відкритий фінал;

б) Елайза залишись у домі місіс Хіггінс; г) Елайза відкрила власну крамницю.

       6. Що вимагав Крогстад від Нори:

      а) щоб чоловік Нори взяв його до себе в контору;

      б) щоб Нора позичила йому грошей; в) щоб Нора вийшла за нього заміж;

      г) щоб Нора зізналася чоловікові про обман.

Достатній рівень

Дайте визначення терміну «підтекст».

Дайте визначення «інтелектуальна драма».

Високий рівень

Виконати одне із завдань.

1. Напишіть твір-есе за темою «Значення досконалого володіння мовою для успішного життя» (за твором Б. Шоу та на основі особистих спостережень за сучасним життям).

2. Продовжте історію Нори із п’єси Г. Ібсена «Ляльковий дім».

Дякую за роботу! Ви молодці!