Зарубіжна література 8 клас

2022 -2023 н.р

Тема: Художні образи  казки-притчі «Маленький принц»  А. де Сент-Екзюпері. Філософський зміст твору.

 Завдання: 

1. Думки вголос.

      Антуан де Сент-Екзюпері - письменник незвичайної долі й незвичайного таланту. У своїй казці митець показує життя дорослих, які за цифрами доходів, честолюбством, жадібністю забули про своє людське покликання, очима дітей.

       Філософські думки маленького героя стали цитатами, дороговказами для читачів та митців різних видів мистецтва. Ось наприклад, про здатність відчувати і мати почуття автор у творі вустами свого героя говорить:"Найголовніше очима не побачиш. Пильне лише серце". Стає зрозуміло, що корисно читати цей твір дорослим, які частенько забувають за постійними клопотами, буденними справами, чим живе серце.          

  Проте скоро стає зрозумілим, що кроки пізнання стосуються не лише хлопчика-мандрівника, адже він міркує вголос, робить висновки і навіть, ставлячи питання, дає уроки всім, з ким зустрічається. 

2. Перевіримо, наскільки ви були уважними при читанні, виконавши наступну вправу: 

https://learningapps.org/display?v=p7vwcmtyj20

3. Характеристика героїв твору. Подорож із Маленьким принцом.

   Астероїд 1. 

   - Яке враження справив на Маленького принца король?

- Яка домінуюча риса характеру мешканця цієї планети? (владолюбство)

-  Для Маленького принца така людина може стати другом? Чому?

    Астероїд 2.

    На другій планеті мешкає честолюбець. 

   - У чому полягає сенс його життя?

(Він дуже полюбляє викликати захоплення, пошану до своєї особи: «Визнавати, що на цій планеті я найкрасивіший, найошатніший, найбагатший і найрозумніший». Звідси й :«честь» + «любити»= «честолюбець».  Маленький принц був дуже  здивований, почувши  його розмірковування. Адже він – єдиний на цій планеті. Честолюбця зовсім не хвилювало, що його ні з ким порівнювати, він не прагнув чогось досягти, щоб викликати справжнє захоплення.
Домінуюча риса цього героя- честолюбність, і він не  приваблює малого мандрівника як друг)

     Астероїд 3. 

      - Кого зустрів Маленький принц на 3-ій планеті? 

- Чи став цей герой для Маленького принца другом?

 - Що здивувало Маленького принца у поясненнях цього героя? ( Нелогічність учинків героя, відсутність спроб розірвати це замкнене коло, змінити своє життя на краще. Доросла людина погрузла у своїх вадах – слабкодухості, безпомічності.)

     Астероїд 4
     Четверта планета належить Ділкові.
Він рахує зірки і «кладе» їх у банк; вважає цю справу серйозною. 
- Чому він теж не підходить нашому герою у друзі?
(Маленький принц сумнівається щодо володіння зірками ділком: «І моїм вулканам, і моїй квітці є користь з того, що я ними володію. А зіркам від тебе немає ніякої користі…»Ділок  уособлює риси не притаманні хлопчику : любов до багатства, неромантичність, відсутність прагнення до краси.)

    Астероїд 5
    -Хто жив на 5 -ій планеті? 
- Чому він був єдиним, хто викликав у Маленького принца повагу? (Хлопчику сподобалось, що цей мешканець планети мав вірність слову, працював задля  інших. не був егоїстом. Але планета його така маленька, що там мало місця для двох. І мандрівник продовжує шлях, розуміючи, що, можливо, Ліхтарник міг бути другом. Так трапляється в житті - зустрічаються випадкові люди, не завжди стають друзями, але залишають приємні враження.)

        Астероїд 6
   - Чому житель цієї планети розчарував Маленького принца?(Науковець був  зайнятий «серйозними» справами, навіть не знаючи, чи є гори і океани на його астероїді. Він вважає себе надто важливою особою для того, щоб робити «живу» справу, її він замінив на «паперову». Хлопчика збентежила в цій дорослій освіченій людині відсутність допитливості, бажання розвиватися — «ми пишемо про речі вічні й незмінні». Проте саме географ підказав хлопчику шлях до Землі, порадивши її відвідати. Отже, зустрівшись з кожним мешканцем астероїда, Маленький принц вивчав людей, а точніше їхні окремі риси характеру. )

  - Яку добру пораду дав хлопчику геораф? (відвідай планету Земля. Вона має добру славу.)

       Планета Земля.
  
        «Отож сьома планета була Земля. Земля - планета неабияка! На ній сто одинадцять королів … сім тисяч географів, дев'ять тисяч ділків, сім з половиною мільйонів п'яничок, триста одинадцять мільйонів шанолюбців, себто десь із два мільярди дорослих.            

Сьома планета — сім днів творення (за релігійною міфологією) — сім днів у пустелі — сім істот за рік — сім днів спілкування з пілотом — завершення шляху пізнання, «щоб знайти якесь діло та чогось навчитись».
Сім — символ всього земного, бо Земля творіння божественне.

- Чому першою на Землі Маленькому принцові зустрілась гадюка?  (Гадюка - це смертельна небезпека та життєва мудрість, що накопичується віками. Маленький принц зустрівся з двома полярними точками людського життя: життєвою мудрістю та смертю, що вічно панують на землі, змінюючи одна одну)

- Які мудрі вислови гадюки вам запали в душу? Прокоментуйте їх. 
 - Чому заплакав Маленький принц, побачивши ціле море троянд?

Ще одна істина - все пізнається в порівнянні. Може бути багато схожих імен, троянд, людей,але вони- чужі, бо не ті, які стали найдорожчими, впізнаними серед тисячі. На своїй планеті він був малим, тепер зрозумів, чому треба повертатись до троянди - він її любить.

- Чому саме в цей момент Маленький принц познайомився з Лисом? 

 -Як ви розумієте слова Лиса: «Та як ти мене приручиш, ми станемо потрібні одне одному. Ти будеш для мене єдиний на цілім світі. І я буду для тебе єдиний на цілім світі...»? 

Приручити - це значить стати для когось дуже важливим, близьким і необхідним. Настільки, що можливо пізнати кроки на відстані, відчути плин часу в очікуванні зустрічі, особливість голосу і щастя від зустрічі та спілкування. Тоді все набуває нечуваної краси, високої ціни. Бо близька людина - це частинка тебе самого.

- Яке духовне багатство подарував Маленькому принцові та читачам Лис? Запишіть у зошити ці перлини й спробуйте прокоментувати авторське послання.

- Чому Маленький принц залишає Лиса?

- Чому Маленький принц одразу не полетів додому, а залишився з льотчиком шукати воду? (Маленький принц залишається разом з другом, щоб допомогти пілоту, отримати надію боротися та жити далі: «Проте він поглянув на мене і відповів на мої думки: - Мені теж хочеться пити... пошукаємо колодязя...»)

 - Як ви розумієте слова Маленького принца «Вода буває потрібна й серцю...»? Яку ж воду шукають герої?

Вислів:«Вода буває потрібна і серцю» означає, що  крім звичайної спраги, існує ще й спрага духовна, що виникає, коли людині необхідне розуміння, підтримка, співпереживання… Як тіло не може довго жити без води, так і душа людини не витримає довго без дружби, любові, розуміння.

- Поміркуйте, чому тільки після того, як пілот узяв Маленького принца на руки й побачив його справжнього: тендітного, беззахисного, відданого своїй троянді, герої знайшли нарешті колодязь? (Льотчик навчився бачити не очима, а серцем: «І я зрозумів, що він ще тендітніший і безборонніший, ніж здається. Світильники треба старанно охороняти: порив вітру може погасити їх... Так я йшов - і на світанні побачив колодязь.)

4. Опрацюйте схему: 

«Алегоричний образ води в казці-притчі А. де Сент-Екзюпері «Маленький принц»

- Яку пораду Маленький принц дає землянам? («Люди на твоїй планеті, - промовив Маленький принц, - викохують п'ять тисяч рож в одному саду... і не знаходять того, чого шукають. - Не знаходять,- погодився я. - А те, чого вони шукають, можна знайти в одній-єдиній рожі, у ковтку води...» Щастя насправді дуже близько, воно поруч: у близьких людях, у маленьких радостях, у світі, що навколо.)

- Чому Маленький принц починає червоніти під час розмови з пілотом? (Збирається повернутися додому, знає, що прощання близько.)

- Чому автор «забирає» свого героя не тільки з планети, а й з життя? Навіщо потрібен укус гадюки? (Часом буває, що друзів розлучає не тільки життя, а й смерть. Але справжня дружба триває навіть і після смерті.)

- Як ви розумієте подарунок Маленького принца пілотові — зірки, що сміються? (Сміх зірок — це пам'ять, це вічні цінності, над якими не владні ані смерть, ані час: «І коли ти втішишся (а втіха таки приходить), ти будеш радий, що познайомився зі мною. Ти завше будеш моїм другом. Тобі захочеться посміятися зі мною. Тоді ти відчиниш вікно, і тобі буде приємно...)

- Що для автора означає смерть? Чи існує смерть, на думку автора? (Ні. Смерті не існує, це просто втрата оболонки: «... це все одно, що покинути стару оболонку. За старими оболонками нема чого жалкувати...»)

- До кого звертається автор у кінці твору — до дорослих чи до дітей? (Авторське звернення в фіналі твору до всіх читачів, автор намагається пробудити у дорослих спогад про дитинство, коли віра в Диво, у Справжню Дружбу була непорушною, а маленьких читачів автор переконує, що Маленький принц обов’‎язково повернеться саме до них: «І якщо до вас підійде золоточубий малий хлопчик, який сміється і не відповідає на ваші питання, ви одразу здогадаєтесь, хто це такий.»)

5. Рефлексія.

  “ - Ну от. Це все…  Завагався ще з хвилину і встав. І ступив лише крок. Неначе жовта блискавка майнула біля його ніг. Якусь мить він стояв непорушно.    Не закричав. Потім упав – повільно, як падає дерево. Повільно й нечутно, бо пісок приглушає звуки ”.
    Так завершуєтьсяі сторія Маленького принца.
    На думку одних літературознавців, Маленький принц помер від укусу змії, інші ж вважають, що він повернувся на свою планету.
    А як гадаєте ви?

6. Перевір свої знання.

https://learningapps.org/view6861171

• пригадаємо образи-символи казки⇓

https://learningapps.org/view6859870

• якщо сподобалася казка, пограйся ще⇓

https://learningapps.org/view4099236

• підсумуємо вивчене⇓

https://learningapps.org/watch?v=pfqy98ikj20

7. "Ланцюжок думок"

У казці Сент-Екзюпері чимало символів, розгадавши які, можна зрозуміти глибинний зміст філософських і морально етичних істин, які втрачає людство.
троянда — символ краси, жіночості; самозакоханість, егоїстичність;
баобаби — символ бездуховності, перешкоди на шляху людини, з якими слід боротися;
астероїд — символ батьківщини, рідного дому;
вулкани символізують цінності, які треба захистити, за які люди відповідають;
вода з криниці — духовність;
Лис — символ мудрості;
зорі - доля людини, її мрії, недосяжність бажань;
змія символізує зло, підступність, а інколи - мудрість

7. Зупинка - цікавинка 

Удав, що проковтнув слона. Філософський малюнок «Маленького принца» Екзюпері

Малюнки до книги "Маленький принц" виконані самим автором - Антуаном де Сент-Екзюпері

Підсумок

Антуан де Сент-Екзюпері написав свою казку в 1943 році, через рік він, як і його герой Маленький принц, назавжди полетів до невідомої планети. Цей твір багато шанувальників письменника вважають заповітом. Що ж заповів письменник людству?

Створення узагальнюючої схеми

Можна дивитися - і не бачити, слухати - і не чути! Очима не побачиш, якщо черства душа . Чутливість, доброта, бажання подарувати свою увагу, усмішку, турботу робить людину другом, коханою, щасливою.

     Я бажаю вам, щоб Маленький принц завжди був з вами й ви пронесли мудрі та добрі поради цієї дивовижної казки через все життя!

Отже, в зошиті повинно бути:

1. Тема уроку.

2. Узагальнена характеристика героїв твору.

3. Твір А. де Сент – Екзюпері насичений крилатими висловами, вони стали крилатими тому, що наповнені істиною. Саме цю істину шукає Маленький принц.  Уважно прочитайте думки Маленького принца та випишіть 10 з них, які вам найбільше сподобались. ⇓

20+ безмежно мудрих думок  (див. )    

Для допитливих 

Роза - дитяча філософськая пісня - Маленький принц

Кіноцитати, уривки із "Маленького принца"

Зустріч Маленького прица і пілота

Зустріч Маленького принца і лиса

Тема: ЛІТЕРАТУРА ХХ-ХХІ століть.

Антуан де Сент-Екзюпері. "Маленький принц". Людські взаємини, моральні цінності в казці-притчі "Маленький принц".

Епіграф:          Звідки я родом? 

                         Я родом з дитинства, як з будь-якої планети.

              Антуан де Сент-Екзюпері

                                                                      
                                                 Завдання: 

   1. Опрацювати біографію письменника за підручником (Ніколенко О, ст. 216-217) 

Антуан Марі Жан-Батіст Рожер де Сент-Екзюпері (народився 29 червня 1900, Ліон, Франція - безвісти пропав 31 липня 1944) - французький письменник і професійний льотчик.

   2. Занотувати у робочий зошит головні відомості про Екзюпері.  

3. Краще зап'ятати біографію Екзюпері вам допоможе відеопрезентація

День в історії. Загадкова смерть Антуана де-Сент Екзюпері

      4. Прочитати повість-казку "Маленький принц" за   підручником (с. 217-231)

     5. За бажанням - прослухати аудіокнигу "Маленький принц"

    6. Теорія літератури.

Доведемо, що твір Антуана де Сент-Екзюпері - це філософська казка-притча.

«Маленький принц» - це філофофська казка-притча:                                  

• казка, тому що в ньому розповідається про фантастичні події;
• притча, тому що має яскраво виражений повчальний характер, має мораль;
• філософська, тому що в ньому розглядаються «вічні» проблеми: любові, дружби, життя, смерті.

7. Поміркуємо над назвою твору

• Які асоціації, почуття вона викликає?

(Перша асоціація — з казкою, адже саме там головні герої — принци та принцеси. Але розмірковуючи над назвою, можна піти далі: принц у народній казці — це втілення шляхетності, ідеалу людини. Отже, назва "Маленький принц" може бути сприйнята і як авторський пошук ідеалу, його розвиток, зростання, і як туга за втраченою людством шляхетністю почуттів, вчинків, і як заклик стати на захист цих ідеалів. Сама вже назва, "Маленький принц", створює образ чогось неймовірно тендітного, беззахисного, викликаючи почуття ніжності й легкого смутку.)

• Як ви гадаєте, кому адресована казка: дітям чи дорослим? Чому?

 (Дорослим і дітям. Дорослі створюють усі проблеми, що існують у світі. Але вони ще й відповідають за дітей, яких треба виховувати.)

    8. Знайомство із головним героєм.                                                                                   

                 

 Не випадковим стало зображення головного героя дитиною, так як саме дитяче сприйняття світу, на думку автора, найбільш гармонійно вписується в модель Всесвіту. Дитина, багато не знає, тим не менш, володіє часом більшою мудрістю і прозорливістю, ніж більшість дорослих людей. Дану ідею автор підкреслює неодноразовими фразами Маленького принца «Дорослі — дивний народ».

                                                                                                                                 

                                                                              Філософські думки маленького героя стали цитатами, дороговказами для читачів та митців різних видів мистецтва. Ось наприклад, про здатність відчувати і мати почуття автор у творі вустами свого героя говорить:"Найголовніше очима непобачиш. Пильне лише серце". Стає зрозуміло, що корисно читати цей твір дорослим, які частенько забувають за постійними клопотами, буденними справами, чим живе серце.               

  Проте скоро стає зрозумілим, що кроки пізнання стосуються не лише хлопчика-мандрівника, адже він міркує вголос, робить висновки і навіть , ставлячи питання, дає уроки всім, з ким зустрічається. 

   В житті кожного є принципи, обов'язки, цінності. 

У Маленького принца вони теж є і він розповідає про себе.Маленький принц розповідає наче звичайні, буденні речі, проте не кожна доросла людина рідко замислюється над необхідністю кожного дня "очищувати душу": працювати над викоріненням злих помислів, темних думок, заздрості, егоїзму тощо. Маленький принц бореться з баобабами, що символізують ці вади. Це справжня, ретельна і наполеглива праця - працювати на своїй планеті, а значить над досконалістю своєї душі. Це так повчально для кожного!

                                                                                               Звідки з'явився в пустелі Сахарі Маленький принц? Він розповів льотчику-автору про планету б-612.     
Місце, де ти народився завжди буде значиме і рідне. Немає різниці, якого розміру планета. Головне - вона твоя!

Якщо розглянути планету в значенні співвідношення зі Всесвітом і вічністю, отримаємо ще одне значення. Кожна людина у Всесвіті - це планета, зірка, доля.

     Образ Маленького принца — образ самотньої людської душі. Він втілює в собі всі кращі риси, які можуть бути притаманні людині — відкритість, чистота, піднесеність над матеріальним, мудрість. Йому ще треба пізнати себе, знайти друзів, зрозуміти світ. Це чутлива і мрійлива дитина, яка любить спостерігати заходи сонця, переживає про долю примхливої квітки і вірить, що йому ще багато чого треба пізнати.

     9. Схема подорожі Маленького принца

  10. Перевіримо, чи був ти уважним читачем, складаємо пазл

https://learningapps.org/view6860091

   11. Поміркуємо.

-Які, на вашу думку, повчальні моменти містить казка – притча?

(письменник прагне переконати людей, що головне – це їхні душі, ставлення до матеріальних та моральних цінностей. Треба любити життя, людей і ти будеш щасливим).
-Які цінності людського життя захищає автор?
- Як стати щасливим на своїй планеті ?
- Чого не вистачало Маленькому принцові?
- Чи пов’язаний зміст казки з подіями, що відбуваються у світі?

Отже, в зошиті повинно бути:

1. Тема, епіграф уроку.

Д/З 1. Виписати «Топ-10 цікавих фактів» про життя і творчість письменника.

2. Читаємо повість-притчу "Маленький принц".

3. Схема маршруту Маленького принца.

Для  допитливих:

Відеопрезентація. Біографія Екзюпері

https://www.youtube.com/watch?v=HvjGpEeOni8

Пісочна анімація за мотивами Е.Сент-Екзюпері "Маленький принц"

Фільм 

Мультфільм

Вiльям Шекспiр (1564—1616). Виняткова роль В. Шекспіра в розвитку англійської національної літератури і світового мистецтва

Сьогодні ми познайомимося з найпоетичнішою сторінкою творчості генія Шекспіра, з його сонетами. Всього їх 154. Кожен рядок сонета – це чутливе серце поета. І якби Шекспір, крім сонетів, не написав більше нічого, він все одно був визнаним геніальним поетом. 

Ф. Петрарка. Сонети  № 61, 132. 
Історія кохання в сонетах Ф. Петрарки. Образ ліричного героя і героїні. Втілення гуманістичних ідеалів у поезії митця. Структура сонетів Ф. Петрарки

«Канцоньєре» («Книга пісень») - збірка віршів на італійській мові, справа всього творчого життя поета. Працю над нею він розпочав ще у 30-ті роки, а закінчив незадовго до смерті. Налічується дев'ять редакцій збірки, здійснених у різні роки. Перша редакція (1336-1338) містила всього 25 віршів, дев'ята - залишкова й найповніша (1373- 1374) відкривається вступним сонетом і містить 365 віршів (скільки днів у році) різних ліричних жанрів: 317 сонетів, 29 канцон, балад, мадригалів. Співак поділив збірку на дві частини: перша – «На життя мадонни Лаури», друга – «На смерть мадонни Лаури».   

          Головна тема «Канцоньєре» – любов поета до Лаури: їй і присвячено більшість віршів. При написанні їх Петрарка використав досвід любовної лірики своїх попередників. На ґрунті традиції він створив поезію нового типу, розпочавши розвиток гуманістичної лірики. Як ніхто з його попередників, він наблизився до реального земного життя людини. По-новому зображено у «Канцоньєрі» жіночий образ та любов. Хоча Лаура безмірно ідеалізується, згідно з попередньою традицією, вона постає вже як жива жінка, з реальними, земними рисами. Уяву поета найбільше хвилює її зовнішній вигляд, її краса. Все це вносить у любов поета відтінок чуттєвості.

- Поезії, що входять до збірки «Канцоньєре», за свою жанровою своєрідністю належать до сонетів.

   Сонет – ліричний вірш, що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба, власне, з двох катренів та терцетів. Катрен – це чотиривірш, терцет – тривірш. Римування в сонеті схематично можна відобразити так: абба абба ввг ддг. Сонет за змістом наближається до драматургії. В основі поетичного твору – боротьба протилежних думок і почуттів. Це може бути роздум, сповідь, портрет, гімн.  Сонет – це поєднання глибокої думки і почуття.

- Результатом усіх творчих зусиль було коронування Петрарки на Капітолії 8 квітня 1341 року. Це був особистий тріумф поета та спроба поставити поезію на той рівень, який вона займала у стародавньому Римі. Йому був вручений диплом, він отримав звання магістра, професора поетичних мистецтв та історії. Його було увінчано лавровим вінком, і він за життя став класиком. 

        Дуже цікавий той факт, що неаполітанський король Роберт не вважав для себе принизливим попрохати Петрарку стати його наставником у поезії, але поет відмовився від такого почесного обов'язку. На цьому коронуванні Петрарка промовив "Слово", в якому виклав своє розуміння поезії та її завдань.

- Сторіччя відокремлюють нас від Італії XIV століття. Але через безодню років вдячне людство шанобливо пронесе ім'я Петрарки як одного з засновників гуманізму, поета, який оспівав не так божественне, як радість людського буття, земну любов до прекрасної жінки, його прості й тому такі високі думки і почуття.

Франческо Петрарка (1304—1374) – видатний італійський поет-гуманіст. Багатство людської душі, краса і щирість людських почуттів, оспівування кохання в «Книзі пісень»

Коли ми говоримо про епоху Відродження, то в уяві постає Італія, а там, де Італія, італійська література, там незмінно світяться три великі зірки: Данте, Петрарка і Бокаччо, справжні батьки гуманізму. Данте при цьому – провісник, Петрарка – пророк, учитель, засновник школи гуманізму, а Бокаччо – його найбільший помічник і апостол. І хоч усі троє йшли неоднаковими шляхами, значення їх в історії літератури того часу однаково важливе. На сьогоднішньому уроці ми будемо говорити про великого вчителя гуманізму – Франческо Петрарку.

 

Історія створення збірки(запис у зошити)

 Особливе значення у творчому спадку Франческо Петрарки має любовна лірика, присвячена коханій жінці поета — Лаурі. «Канцоньєре» («Книга пісень») написана італійською мовою. Вона стала справою всього творчого життя поета, адже роботу над нею поет розпочав ще у 1330-і роки, а закінчив незадовго до смерті.

«Книга пісень» — поетична історія його кохання до Лаури, із яким був пов’‎язаний неймовірний творчий злет поета.

Збірка утворена з двох частин — «На життя донни Лаури» та «На смерть донни Лаури» (відомо, що 1347 року кохану забрала чума). У збірці 365 творів (за кількістю днів у році), з них — 317 сонетів, 28 канцон, 9 секстин, 7 балад та 4 мадригали. 

«Канцоньєре» сприймається як поетична сповідь вже зрілої людини про пережиті у часи молодості сильні почуття.

Петрарка створив у «Книзі пісень» особливий художній стиль — стиль ренесанс, який через півтора століття вплинув на поезію всього європейського Відродження.

Українською мовою сонети Петрарки перекладали Д. Павличко, Г. Кочур, Д. Паламарчук, М. Писаревська, І. Стешенко та ін. Ілюстрації до книги «Канцоньєре» зробив художник А. Гончаров.

Словникова робота

Лірика (від грец. lyrikos — ліричний твір,виконаний під ліру)-один з 3 родів літератури,в якому у формі переживань осмислюється сутність людського буття.

Сонет —ліричний вірш,що складається з 14 рядків п’ятистопного або шестистопного ямба,з 2 катренів і терцетів.

Катрен-чотиривірш

Терцет-тривірш

Епоха  Відродження (Ренесансу) в Європі. Гуманізм. Культ  античності. Характерні риси ренесансної культури і літератури

Відродження (Ренесанс) – це широкий ідеологічний і культурний рух, що виник у країнах Західної Європи у процесі їх переходу від епохи Середніх віків до Нового часу (2 пол. XV ст. (в Італії – з XIV ст.) до середини XVII ст.)

Вам відомо, що вперше термін «Відродження» використав у XVI ст. художник Джорджо Вазарі в трактаті «Життєписи знаменитих живописців, скульпторів і архітекторів» (1550).  У межах старого світу народжувалася нова людина (з неї і починається Відродження). Місце її народження не виникає сумніву-Італія, а дату називають з точністю до місяця і дня: 8 квітня 1341 року, на Паску. У цей день на Капітолійському пагорбі сенатор Рима увінчав лаврами великого Франческо Петрарку. Така церемонія ушанування поета існувала в античну давнину, але вже багато століть не відновлювалася. Петрарка поклав вінок на вівтар головного римського святилища-собору Святого Петра. Античне дійство здійснилося в новому обрамленні: поет пропонував не повертатися до античності, а з’єднати античний ідеал гармонійної особистості з християнською духовністю.

Отже, виникло Відродження в Італії, а пізніше поширилось і на інші європейські країни — у XV-—XVI століттях ідеї Ренесансу поширюються  у Франції та Німеччині, а в Англії й Іспанії Відродження припадає на XVI — початок XVII ст.

- запис визначення поняття «епоха Відродження», «гуманізм»

Мистецтво Відродження пройшло кілька етапів:

1) Проторенесанс (XII – XIII ст.);

2) Раннє Відродження (XIV – XV ст.);

3) Високе Відродження (90-ті роки XV ст. – перша третина XVI ст.);

4) Пізнє Відродження (друга половина XVI-початок  XVII ст.).

Послідовність етапів доби Відродження у різних країнах виявлялася по-різному. Класичною країною епохи Відродження вважається Італія, де простежуються всі його етапи. А в деяких країнах не було того чи іншого етапу. До того ж початок ренесансної доби і його кінець теж були нерівномірними, що залежало від тих економічних і культурних умов, що склалися в кожній європейській країні окремо.

Після хрестових походів XI—XIII ст. на півдні Європи складається новий суспільний стан — бюргерство (вільні повноправні ремісники й купці) — предтеча капіталістичної цивілізації.

У бюргерському середовищі формується нове розуміння життя, в основі якого бажання людини самій розпоряджатися своєю долею, прагнення до накопичення грошей і до матеріального достатку, ділова завзятість, замилування радощами буття. Думка про потойбічне існування відходить на другий план, а земне життя постає радісним і повнокровним.

Для успішної діяльності людина мусила глибше вивчати навколишній світ. І вона його починає вивчати.

Відкриття, зроблені за епохи Відродження , змінили не тільки світ, людину в ньому, хід подальшої історії, вони продовжують хвилювати тих, які народилися не в ті буремні , такі цікаві і хвилюючі роки . Образи Коперника, Колумба знайшли своє відображення в картинах художників, кінофільмах, поетичних творах.

Великі зміни відбулися у розвитку науки і техніки.

Народжується наука в сучасному розумінні-наука як новий спосіб пізнання світу:

-розвиток морської справи і кораблебудування;

-великі зміни в медицині;

- винахід Йоганом Гутербергом книгодрукування (бл.1445р);

-обгрунтування геліоцентричної будови світу.

Польський вчений Микола Коперник займався вивченням не лише астрономії і математики, а й медицини та права. Він основоположник геліоцентричної системи світу. Італійський вчений Джордано Бруно був справжнім революціонером у науці, бо віддав життя за свої переконання. Він стверджував , що світ безмежний і наповнений багатьма небесними світилами Сонце-тільки одна із зірок, а Земля-лише незначне небесне тіло. Великим прихильником ідей Коперника і Бруно був італійський вчений Галілео Галілей. Він перший із вчених спостерігав за зоряним небом в телескоп і підтвердив вчення Коперника: виявив велику кількість зірок, які не можна побачити неозброєним оком, гори на Місяці, плями на Сонці, супутника Юпітера. Галілей підтвердив припущення Бруно про те, що зірок-сонць величезна кількість, а Всесвіт безмежний.

Як бачимо, вчені нової епохи, що залишилися в історії під назвою Ренесансу, змінили релігійні погляди на світ і змогли науково обґрунтувати його нове бачення.

Період ХУ-ХУІІ ст. має назву Великих географічних відкриттів, бо в цей час були здійснені подорожі , які відкрили людству нові частини світу

- відкриття Америки Колумбом;

- відкриття Васко да Гама морського шляху в Індію;

- навколосвітня подорож Фернана Магеллана.

Аліг’єрі Дáнте (1265–1321) . Сонет 11 («В своїх очах вона несе кохання…»). Данте як ключова постать італійського Середньовіччя і переходу до Відродження. Загальна характеристика його творчості. Утілення в сонеті 11 Данте краси високого почуття кохання.

 З давніх-давен існує одна дивовижна легенда. Якось глибокої ночі, коли навколо панувала тиша, у браму одного монастиря гучно постукав блідий, змучений подорожній. Брязкіт заліза пролунав у гарячому повітрі. Воротар запитав, хто стукає і що йому треба. На що незнайомий відповів коротко і глухо: «Миру!»

 Виявляється цим подорожнім був Данте – найвидатніший поет Італії. Єдиний письменник, Данте Аліг’‎єрі , який уособив собою цілу епоху Проторенесансу. Його вважають передвісником доби Відродження. Людиною, яка поєднала літературу Середньовіччя та Рененсансу та побудувала місток між цими епохами й знаменувала початок нової ери - ери гуманізму, що прийшла в Європу з добою Відродження.  

 «Данте – ключова постать італійського Середньовіччя»

Італійський поет Данте Аліг'єрі народився у Флоренції 1265 р. Ім’я його означало «витривалий».  Відомо, що він навчався у Болонському університеті. Вивчав античну літературу, філософію, астрономію, теологію, латинську мову. Сім'я у Флоренції мала престиж і статус багатої родини

(народжений у Флоренції)

Коли Данте виповнилось 9 років, він зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіди Партінарі на ім’я Беатріче. Ця зустріч дуже зворушила душу хлопчика і створила в його уяві нетлінний образ кохання. Це була його перша зустріч. Але друга зустріч – у церкві – відбулася лише через декілька років. Беатріче зробила вигляд, що не помітила його захоплених поглядів. Невдовзі батьки видали її заміж. Вона не стала щасливою у цьому шлюбі, але ж була слухняною донькою. Доля була жорстока, Беатріче помирає у віці 23 років. Данте ніколи не забував Беатріче.

(Перше кохання до Беатріче) 

 Але житття продовжується. Коли Данте йшов 13-й, в 1277 році, його заручили з Джеммою Донаті. Контрактні одруження в такий ранній період були типовим явищем середньовіччя і включали формальну церемонію проставлення підписів перед нотаріусом. Від своєї дружини Данте мав трьох дітей у шлюбі. (одруження з іншою жінкою за контрактом))

З 1295  року Данте почав займатися політикою, був у Раді народу  у групі «Мудреців», підтримував короля, виступав проти втручання Папи Римського у справи Флоренції, іноді виконував дипломатичні місії. Папська партія звинуватила його в інтригах проти церкви і вигнала з Флоренції без права на повернення, із зруйнуванням будинку, загрозою його особистого спалення на вогнищі.  Рятуючись від жорстокого вироку, йому довелось назавжди покинути рідне місто. Поневіряння розтяглися на цілих 20 років. (політика і вигнання)

 У 1315 році уряд Флоренції оголосив амністію: ті, хто хотів отримати помилування, повинні були пройти через все місто в полотняних сорочках та паперових ковпаках.  Це не шлях повернення на Батьківщину для витривалого Данте, про що він сам говорить: « Якщо немає більш гідного шляху, то у Флоренцію я не увійду ніколи». На свою батьківщину він так і не повернувся, і до останніх своїх днів вважав себе «безвинним вигнанцем». («безвинний вигнанець»)

  Від 1320 року і до кінця життя він знайшов притулок у місті Равенні. Влітку 1321 року Данте як посол правителя Равенни вирушив до Венеції для укладення миру. Повертаючись  Данте захворів на малярію і помер у ніч з 13 на 14 вересня 1321 року.( м. Равенна і дипломатична діяльність)

 Данте поховали в Равенні.  Правитель Равенни поклав на чоло поета лавровий вінок. Його могила і в наш час є місцем паломництва мільйонів відвідувачів і туристів. (увінчений лавровим вінком)

  Літературну діяльність Данте осяяна кількома всесвітньовідомими книгами: «Нове життя»,  «Божественна комедія», що є справжньою енциклопедією Середньовіччя. Данте цілком справедливо вважають основоположником італійської літературної мови. Лише через сім століть після смерті  Данте Аліг'єрі влада Флоренції визнала своїм рішенням неперевершеність таланту митця, скасувала своє рішення про його вигнання з рідного міста і оголосила йому амністію.  

 

Література середньовічної Європи: основні тенденції і жанрово-тематичне розмаїття «Пісня про Роланда» (Х ст.). Історична основа твору і поетичне переосмислення в ньому реальних подій.

Сьогодні на уроці мова піде про справжніх лицарів, гідних поваги воїнів. Коли країна переживає складні часи, вона особливо потребує героя, який би власним прикладом закликав людей до активних дій в ім'я високих ідеалів. Цей герой стає взірцем, з ним порівнюють усіх інших, навіть його вади іноді перетворюються на переваги. Кожна нація має таких героїв. 

Коли Західна Європа переживала буремні часи релігійних війн та війн за перерозподіл території, уявлення про лицарську доблесть та звитяги здобули своє відображення у героїчному епосі Середньовіччя, розквіт якого припадає на XII–XIII ст. 

Країна	Назва твору	Час створення	Дата першої публікації	Жанр
Франція	«Пісня про Роланда»	Бл. 1100	1837	Героїчний епос
Іспанія	«Пісня про мого Сіда»	Бл. 1140	1779	Героїчний епос
Німеччина	«Пісня про Нібелунгів»	Бл. 1200	1757	Героїчний епос
Київська Русь	«Слово о полку Ігоревім»	1185-1187	1880	Героїчний епос

10

В основі «Пісні про Роланда» лежить дійсний історичний факт, пов’язаний з боротьбою французького короля Карла Великого проти маврів у VIII столітті. Описані у творі події згадуються в арабських та французьких хроніках.

У 778 році Карл Великий на прохання мусульманського владики, маючи свої інтереси в Іспанії, втрутився в іспанські справи. Похід Карла був невдалим. Повертаючись на батьківщину, ар’єргард французів був розбитий місцевими басками в Ронсевальському межигір’ї Піренеїв на вузькій гірській дорозі. Про цей драматичний випадок повідомляє історик Ейхард у «Життєписах Карла Великого» (IX ст.): «У битві цій були вбиті Еггіхард, королівський стольник, Ансельм, пфальцграф Хруодланд, начальник Бретонської марки». Героїчна поема народжувалася по гарячих слідах історичних подій. Її зміст — правдива поетична розповідь сучасника, яка з часом піддалася сюжетній обробці: Так, замість басків з’явилися грізні араби-мусульмани, що захопили значні володіння в Іспанії і вже неодноразово вторгалися на французь¬кі землі. Поразка при Ронсельвалі не вкрила ганьбою французів, а лише сприяла виявленню їхньої хоробрості, вміння стояти на смерть, захищаючи свою батьків¬щину і прикриваючи тили головних сил, що відходили.

Золота доба персько-таджицької лірики, її характерні особливості, видатні представники Омáр Хайям. (бл. 1048 — після 1122) . Рубаї. Лаконізм і місткість  жанру рубаї. Основні теми і мотиви творчості Омара Хайяма. Злиття образу автора і ліричного героя-філософа

Робота зі словником

Рубаї -  чотиривірш, як правило, філософського змісту. Викінчений мініатюрний віршований твір, що виражає певну думку, підкреслену в останньому рядку строфи. Схема римування : а а – а

Афоризм – короткий лаконічний вислів, містить пораду або висновок, результат роздумів

Газелі – ліричні вірші з кількох дворядкових строф

Касиди – невеличкі ліричні поеми

Маснаві – великі епічні поеми(історичні)

Кита – чотиривірші з перехресним римуванням

Бейт – двовірш, у якому міститься певна закінчена думка

Медресе – школи середнього вищого типу

Хайям – “майстер наметів”, “палаточник”

Бухара – центр культурного життя всього Схівдного Ірану і Середньої Азії

Ду Фу (712—770). «Пісня про хліб і шовк», «Подорожуючи, вночі описую почуття». Зв'язок поезії Ду Фу з історичною реальністю. Вплив конфуціанства на його світогляд. Національні образи, символи в ліриці митця. Образ ліричного героя, його сприйняття життя і природи, почуття, мрії, ідеали, дума про батьківщину

На попередньому уроці ми подорожували з вами середньовічним Китаєм доби правління династії Тан, познайомилися з національними та культурними особливостями цієї далекої і незвичайної країни. Зустріч з лірикою Лі Бо викликала здивування і захоплення. 

Змах пензля

І буревії та зливи

Тремтять.

А напише вірша

І викличе сльзи у привидів

Добрих і злих.

Так писав про Лі Бо його сучасник, друг, визнаний метр китайської лірики Ду Фу. Сьогодні  ми познайомимось з життєвим шляхом Ду Фу, його творчістю, яка стала символом  епохи розквіту класичної китайської культури Середньовіччя.

Захід і Схід... Ці поняття постійно протиставляються одне одному. У чому ж причина? Що мав на увазі Джозеф Кіплінг, коли говорив, що «...разом їм не зійтись»? Причина не лише у географічному розмежуванні Уральськими горами. Це різниця у філософії, культурі, світосприйнятті. Зверніть увагу на епіграф до нашого уроку. Як ви його розумієте? 

Сьогодні ми спробуємо доторкнутися до такої незрозумілої і водночас привабливої культури. Але спочатку давайте згадаємо, про яку епоху ми говорили на попередньому уроці?

Особливості розвитку китайської лірики епохи Тан. 

Китайське Середньовіччя, що охоплює VII-XIII ст., – золотий період розвитку поезії, яка стала складовою духовного життя китайців. Китайська поезія доби Середньовіччя відзначається гуманістичним змістом і глибиною узагальнень. Характерною особливістю китайської поезії того часу є психологічний паралелізм – паралельне зображення природи і почуттів людини. Поезія Китаю – це поезія думки. Її писали імператори, полководці, навіть жебраки. Без поетичних читань не минала жодна дружня вечірка, вірші присвячували одне одному, надсилали поштою, приурочували до важливих подій.

 Лі Бо (701—762). «Сосна біля південної галереї»,  «Печаль на яшмовому

 ґанку». Основні теми і мотиви лірики митця. Вплив даосизму на його світогляд. Своєрідність пейзажів Лі Бо, втілення в них краси природи і духовного життя 

Середньовіччя як доба, її хронологічні межі й специфічні ознаки в історії європейських і східних літератур. 

Сьогодні ознайомимося з літературою Середньовіччя, помандруємо у просторі й часі із сонячної Еллади на Схід. Спробуємо розібратися , чи дійсно Середньовіччя займає якесь середнє, «провальне» місце між двома блискучими епохами – античністю та Відродженням. І якщо першою і третьою епохою ми захоплюємся, то Середньовіччя характеризують як період засилля релігії, розквіт інквізиції, постійні гоніння на відьом. Єдина більш менш «світла пляма» – Благородне лицарство. Тож спробуємо зрозуміти, що таке Середньовіччя.

В історії людства настала нова доба, яка називається Середньовіччя. Цей термін уперше ввели в ужиток італійські гуманісти на межі XV—XVI ст., уважаючи Середньовіччя часом глибокого занепаду європей-ської культури.

Проте середні віки—це важливий етап становлення світової культури. Саме вони стали тим підгрунтям, на якому утворилися самобутні культури Сходу і Заходу. Це епоха розквіту арабської, ірано -таджицької, китайської та японської літератур.

Середньовічну літературу народи Європи умовно поділяють на три періоди:

І. Раннє Середньовіччя (III—X ст.).

ІІ. Зріле (високе) Середньовіччя (X—XIV ст.).

III. Пізнє Середньовіччя (XIV—XV ст.).

Есхіл (бл. 525 – бл. 456 рр. до н.е.). «Прометей закутий».  Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. Втілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». Основний конфлікт трагедії.

 Словникова робота 

Тетралогія – вистава, яка складалася з 3-х трагедій і 1-ї сатирівської драми які поети повинні були подати на розсуд журі на літературному турнір.і

Драма – драматичний жанр, що зображує складний і серйозний конфлікт, напружену боротьбу між героями

Сатирівська драма – драматичний жанр, для якого характерне використання серйозних міфологічних тем, представлених у комічному ключі.

   Найвідомішою трагедією Есхіла є трагедія «Прометей закутий».

-  Пригадайте, що лежить в основі творів античної літератури? (Міфи)

   Давніми греками складена велика кількість міфів, що присвячені богам, в існування яких вони вірили, та героям, яких любили. Одним з таких героїв був титан Прометей. До образу Прометея звертався давньогрецький поет Гесіод. В його поемі «Теогонія» Прометей зображений як хитрий та підступний титан, який вкрав вогонь і Зевс за це карає його цілком справедливо. Есхіл запропонував нову інтерпретацію цього образу. Взагалі, давньогрецьких глядачів майже не цікавив сюжет, оскільки вони з дитинства добре знали зміст міфів. Їм було цікаве інше: майстерність драматурга, як саме він пояснить загальновідомі факти, які нові думки висловлять його герої. Мабуть, саме з цих позицій давньогрецькі глядачі так високо оцінили трагедію Есхіла.    

   Трагедія «Прометей закутий» – одна з семи трагедій Есхіла, які повністю дійшли до нас. Вона належала до тетралогії разом із трагедіями «Прометей вогненосний» і «Звільнений Прометей», які нажаль, не збереглися. Тетраролія – це 3 трагедії та 1 сатирівська драма, які поети повинні були подати на розсуд журі на літературному турнірі. В основу трагедії «Прометей закутий» Есхіл взяв відомий давньогрецькій міф про Прометея.  

 

 

Тема. Давньогрецький театр, його характерні особливості, роль в античному суспільстві. Основні жанри давньогрецької драми – трагедія і комедія. Значення творчості Есхіла для розвитку європейської драми і театру. «Прометей закутий». Утілення міфу про Прометея у трагедії «Прометей закутий». 

1. Пригадайте відомі вам драматичні жанри та їх визначення. 

       Есхіл (525—456 р. р. до н. е.) жив за часів створення Афінської держави, ста­новлення афінської рабовласницької демократії.

Біографія драматурга маловідома. За свідченням античних вчених, він наро­дився у містечку Елевсін, неподалік від Афін, в аристократичній родині. Є при­пущення, що Есхіл був обізнаний з таємницями Елевсінських містерій, тобто вхо­див у коло посвячених. На це натякають його слова в п'єсі «Жаби»:

Деметра-мати, що плекала розум мій, Твоїх містерій бути гідним дай мені.

          Відомо також, що Есхіл разом зі своїми двома братами став учасником усіх греко-перських війн: під Марафоном був поранений, бився під Саламіном і Платенами. Найважливішим здобутком свого життя вважав не творчість, а участь у Марафонській битві. В епітафії, написаній самому собі і після смерті викарбу­вати на могильній плиті у далекій Сицилії, він навіть не згадує про свою славу трагічного поета:

Тут Есхіла Афінського, Евфоріонова сина,

Геї плодюча земля тіло його прийняла.

Згадує гай Марафонський відвагу його, тож і плем'я

Довговолосих мідян — в битві пізнали її.

        Як і завжди в античності, з іменем поета пов'язано багато легенд, які ви­никли значно пізніше. Одна з них, наприклад, оповідала, що поетичний хист з'явився в Есхіла після того, як уві сні бог Діоніс наказав йому писати трагедії. Поетичну діяльність він розпочав після 20 років, але його виступи на драматич­них змаганнях спочатку виявилися невдалими. Перемога прийшла лише в 484 році до н. є., а взагалі перші місця він здобував тринадцять разів, поки його не пере­міг Софокл.

Двічі Есхіл залишав Афіни. Вперше у 470 році до н. є., коли його запросив сицилійський тиран Гієрош, який полюбляв збирати навколо свого двору видатних письменників і філософів. Там Есхіл вдруге написав трагедію «Перси», що мала такий самий успіх, як і в Афінах.

Незадовго до смерті драматург з невідомих причин вдруге залишив Афіни й переселився до Сицилії.

         Про смерть Есхіла також існує легенда. Оракулом було сповіщено, що він загине від небесного удару. Боячись, щоб у місті щось не впало йому на голову, поет почав писати свої твори в полі. Одного разу пролітав орел, тримаючи в пазурах черепаху і шукаючи скелю, об яку можна було розбити пан­цир жертви. Побачивши лису голову поета і прийнявши її за блискучу скелю, орел випустив черепаху... Відомо також, що існувала антична гема із зображен­ням профілю Есхіла, а над ним — орел з розкинутими крилами і черепахою в па­зурах. Але невідомо чи виникла гема як результат легенди, чи, навпаки, леген­ду складено після появи геми.

         Учені вважають, що Есхіл написав близько 80 п'єс, однак до наших днів дійш­ло лише сім із них та деякі уривки. Серед найбільш відомих творів драматурга можна назвати такі трагедії, як «Перси», «Семеро проти Фів», «Благаючі», три­логію «Орестея» («Агамемнон», «Хоефори», «Евменіди») та інші.

         Найбільш відомою з усіх творів Есхіла стала його трагедія «Прометей заку­тий», яка й сьогодні користується великою популярністю. На думку вчених, цей твір є частиною трилогії про Прометея («Прометей-вогненосець», «Прометей за­кутий», «Звільнений Прометей»). В основі твору лежить давньогрецький міф про Прометея.

-           Скільки разів Есхіл перемагав у змаганнях драматургів? ( 13)

-          Скільки п’єс написав Есхіл? ( 80)

-          - до якої трилогії входил п’єса Есхіла “Прометей закутий»? («Прометей-вогненосець», «Прометей за­кутий», «Звільнений Прометей»).

Антична лірика

Опрацюй матеріал.

Антична література Гомер "Ілліада"

У давньогрецькій міфології міфи Троянського циклу посідають особливе місце. Сучасний світ знає про ці сюжети в основному завдяки епосу Гомера «Іліада». Однак ще до нього у грецькому фольклорі побутували сюжети, які розповідали про Троянську війну. Як і годиться міфу, у цій історії було багато персонажів, пов’‎язаних з релігією і богами. Тому сьогодні ми й ознайомимося з окремими із міфів для того, щоб у подальшому краще розуміти творчість щойно згаданого Гомера.

 Ми починаємо знайомство із безсмертним твором Гомера «Іліада», який називають «енциклопедією давнини», вважають найпрекраснішими перлинами світової культури. Впевнена, що зустріч із цими творами супроводжуватиметься для кожного із вас своїми, маленькими і великими, відкриттями!

1. Перегляньте презентацію 

 

Барбара Космовська "Буба"

Книга для підлітків та для сімейного читання!Читайте з насолодою!

...ми знаємо одне одного настільки,

наскільки одне одному довіряємо.

Барбара Космовська.

  "Буба не була ані дуже вродливою, ані негарною. Не була й надто високою, хоча низенькою 

її теж не назвеш. 

Можна було б сказати, що вона товста, проте насправді гладкою вона також не здавалася.

 Деякі продавчині навіть зверталися до неї "крихітко", коли дівчина приміряла чергову пару джинсів. 

Бо Буба ходила лише в джинсах. Так, ніби в усіх крамницях з лахами продавали виключно вилинялі й 

витерті "Левіси".

 Через оті джинси найбільше гнівалася Бубина мати.

– І коли ти лише виростеш із цих жахливих штанів? – питала вона щоразу, натрапляючи на доньку 

в їхньому просторому помешканні на третьому поверсі багатоповерхівки на вулиці Звіринецькій, 

у якому, проте, не бракувало пожильців".

 Так починається книга Барбари Космовської і викликає абсолютну 

довіру. Захоплює розповідь  з самого початку, адже таке враження, 

що вона саме про тебе. А далі - сімейні стосунки, приправлені гумором,

 перше кохання і негідні вчинки  підступної подружки. 

А ще Барбара Космовська - автор, який з повагою ставиться до 

українського читача, презентує нам свої книги і українські переклади, 

тож віддамо належно повагу письменниці, дізнавшись про її життя та 

творчість.

Барбара Космовська — популярна польська письменниця, лауреатка численних літературних конкурсів, нагороджена премією імені А. Ліндгрен.  Пише і для дорослої аудиторії, і для молоді. Закінчила Гданський університет. У 1999 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Між дитинством і дорослим життям. Про романи Зофії Урбановської». Певний час працювала вчителькою польської мови, писала вірші. Барбара Космовська здобула численні премії на поетичних конкурсах.  У 2000 році світ побачив перший роман письменниці – «Голодна кішка»  А вже у 2001-му році вийшов роман «Приватна територія», що приніс авторці популярність і потрапив до списку бестселерів, складеного газетою Rzeczpospolita. Твори для підлітків Барбари Космовської здобули численні нагороди, їх перекладено на інші мови.

Сама Барбара Космовська не раз зустрічалася з українськими читачами. Письменниця була почесним гостем Львівського міжнародного дитячого фестивалю. На  святі дитячої книжки Барбара Космовська спілкувалася з читачами  та дала інтерв’ю журналістам. 

Популярна польська письменниця Барбара Космовська зізнається, що пише для непростої аудиторії – підлітків. Із молоддю письменниця намагається бути максимально щирою, а тому не боїться на сторінках своїх книжок говорити про складні та болючі речі – розлучення батьків, смерть близької людини, анорексію, першу закоханість, проблеми з алкоголем, бідність тощо. Авторка впевнена, що розуміння світу підлітків, пам’ять про власну молодість та власні помилки – це той спільний «простір», що зближує письменника та юних читачів. Головне, впевнена Барбара Космовська, щоб у підлітковій літературі не було фальші та надмірного моралізаторства. Щоб зацікавити молоду людину світом, до якого я, з огляду на мій вік, давно не належу, треба докласти зусиль і ґрунтовно ознайомитися із цією «іншою планетою». Самого факту, що всі ми колись були молодими, не досить. Змінилася мова, система цінностей, підхід до багатьох речей. Але сама молодь не змінилася. Підлітки так само вразливі, як і раніше, і так само потребують чесності. Якщо про це пам’ятати, то значно легше написати роман, у якому не буде фальші. Ба більше, така книжка може стати чудовою нагодою, аби розпочати діалог.  Те, що молодь не читає, аж ніяк не таємниця. Я й сама не знаю, що вибрала б, народившись нині: книжку чи інтернет, журнал чи комп’ютерну гру? Я не можу сперечатися з вибором молодих людей, засуджувати його, але можу спричинитися до того, щоб вони не перестали контактувати зі світом літератури. Тож найперше я вимагаю від себе книжок певного рівня – важливих, із гумором, здатних зворушити, схвилювати, але без дидактизму! 

Мої слова – аж ніяк не критика, спрямована в бік молоді. Я помітила, що наше молоде покоління не надто цікавить батьків. Коли йдеться про маленьких дітей, то ще є надія, що вони «виростуть людьми», а ці «прищаві» вже, звісно, втрачені. Мабуть, це доволі поширена думка про бунтівну молодь, яка не любить виховного процесу. Молоді ніхто не купує книжок, не присвячує багато часу. Ось чому ми її так відчутно втрачаємо. Тож я зробила свій складний вибір, зважившись на важкого читача, котрий не читає і не бажає відповідати нашим уявленням про чемну доню чи сина. Тим більшу радість і задоволення відчуваю, коли нова книжка подобається тим, кого, як кажуть, узагалі нічого не цікавить.

– Чи був реальний прототип у Буби і, що найцікавіше, у пана Генрика?

– Бубин дідусь – це викапана… моя мама! Із тією відмінністю, що вона не мала пристрасті до алкогольних напоїв. Мама чудово проявила себе в ролі люблячої бабусі. Здається, це вдалося їй значно краще, ніж бути моєю мамою. А Буба – це просто випадково зібрані докупи дівчачі риси. Хоча іноді в мене виникає враження, що вона багато в чому схожа саме на мене, а не, скажімо, на моїх доньок. Ця розгубленість і, водночас, її і намагання виправити світ… У цих ситуаціях я себе цілковито ототожнюю зі своєю героїнею.

– Чому пан Генрик, людина похилого віку є найбільш близьким другом Буби? Чому, на Вашу думку, спільну мову підліткам легше знайти зі старими людьми?

– «Інститут» дідусів і бабусь педагогів завжди дивував і вражав. Мене теж, але з інших, особистих причин. Молода людина потоваришує з тим, хто його зрозуміє, матиме для нього час і безкорисливо підтримає. Батьки часто вимагають від дітей, аби ті були гарно виховані й мали добрі манери. У них власні уявлення про те, якою повинна бути молодь, і їм бракує часу, щоб краще познайомитися зі своїм сином чи донькою. А дідусеві й бабусі – навпаки. Вони вміють просто любити, нічого не очікуючи натомість. У їхньому житті виникає порожнеча, яку онуки чудово заповнюють. І цього достатньо для чудових взаємних стосунків. Зі мною було саме так!

Барбара Космовська: про письменницю читати тут

Що говорять самі читачі про книгу Б. Космовської?

2. Послухайте! 

3. Перегляньте відео👇

4. З'ясуємо, чому так дивно називається книга? 

Коли ви чуєте слово «буба», які асоціації у вас з’являються? Правильно – передусім дитячі. Усі ці буби, вави, які в перекладі з дитячої мови, означають побиті колінця, подряпані ручки з ніжками, одним словом, – гулі. Без них не обходиться жодне дитинство, бо на цих бубах дитина здобуває свій унікальний життєвий досвід. Так само, тобто «Буба», називається роман польської письменниці Барбари Космовської, який вийшов у серії «Прикольна книжка» молодого львівського видавництва «Урбіно».

Поява в українських книгарнях «Буби» на часі, оскільки при наявності великої кількості для дуже маленьких читачів, нам гостро бракує літератури про підлітків.

«Буба» – це книжка для сімейного читання, написана в пригодницькому жанрі. Авторка цікаво виписує кожного персонажа, настільки добре, що про нього можна самому вигадати ще одну гумористичну історію. Герої «Буби» тримають читача в напрузі, від них весь час чекаєш несподіванки. В результаті читач не встигає оговтатися від одного сюжетного повороту, коли його знаходить новий. То знову у батьківський дім несподівано повертається старша сестра Буби Олька, то її син псує мамин дорогий килим, щоб привернути увагу дорослих, то пан Генрик дурить своїх дітей із квитками спортлото, то Марися стає сектанткою, то Маньчаки з’їдають усі голубці, то з'являється нове Бубине кохання...Основні конфлікти твору виникають через через відсутність духовного зв'язку між членами родини.

Варто читати, аби зануритися в життя цих героїв, так схожих на нас з вами або зовсім інших. В цьому допоможе розібратися лише сама книга. Я гарантую вам одне - буде цікаво!

Прочитати книгу можна за посиланням тут

“Буба” аналіз та характеристика 

Автор – Барбара Космовська 

Рік написання – 2002 

Жанр – підлітковий роман

Ідея: Батьки не завжди є авторитетом, бо вони недосконалі, можуть помилятися, говорити неправду, мати безліч проблем з дітьми “Буба” 

головні герої: Буба, Батько Павел, мати Марися, дідусь Генрик, бабуся Рита, сестра Олька; однокласники – Адась, Мілош, Агата, Йолька 

Провідна ідея романів Космовської про Бубу – це ідея любові й поваги до людини, незалежно від її статусу в суспільстві, незалежно від дивацтв та слабкостей, притаманних людям; та ідея родинного тепла, що робить життя людини освітленим щастям. 

“Буба” — це сучасний молодіжний сімейно-побутовий  роман. Оскільки письменниця тонко розкриває психологію героїв, то його можна вважати і психологічним. У творі багато кумедних ситуацій, що є ознакою гумористичного роману.

 Гумор у романі — це засіб подолання реального трагізму в реальному житті.

 Сюжет твору розкрито через світобачення головної героїні та вчинки інших персонажів. Діалоги та життєві ситуації — ось основна форма розвитку сюжету. 

“Буба” проблематика роману Наркоманія, алкоголізм, ігроманія, інтернет залежність. Підлітки відчувають себе самотніми, невпевненими в собі, вважають своє тіло недосконалим, заманювання до сект. Письменниця добре обізнана із життям молоді, тому не боїться порушувати в своїх романах такі болючі проблеми сучасності, як самотність, непорозуміння між членами сім’ї, алкоголізм, наркоманія, жорстокість, анорексія, інтернет залежність, бідність. 

Проблематика романів «Буба» й «Буба: мертвий сезон» Б. Космовської 

Проблема Її художнє втілення в творах про Бубу Батьки й діти (розуміння – нерозуміння) У кожній родині своє пекло: Буба та її батьки, мати й батько та дід Генрик, Агата та її батьки, Зузка та її мати, Мілош та його батьки Дідусі й бабусі та онуки Буба й дідусь Генрік, Буба й баба Рита Взаємини чоловіка й дружини Батьки Буби, Олька й Роберт, батьки Агати Родина й суспільство Кар’‎єризм Бубиних батьків Чесність і шахрайство Мамині видавці й продюсери (Протек), шахрай Ксавер, Сталін Алкоголізм, наркоманія, азартні Батько Агати, дід Генрик, Агата, подружжя Манчаків, пан Кпеменс, Проблеми першого кохання Буба й Адась, Буба й Мілош, Адась і Иолька, Мілош і Ребекка, Иолька й Ксавер Проблеми підліткової дружби Буба й Агата, Буба й Бтась, Буба й Адась та Мілош Проблеми взаємин учнів- Лідери й зневажені (Иолька, Адась, Бтась, Агата, Буба) Взаємини учнів і вчителів Учні ліцею (Буба, Адась, Мілош, Иолька, Зузка, Агата та інші) та вчителі (Редбулька, Пандемія, Шварценегер, Гібсон, Бокира та інші) Взаємини дорослих: успішні й неуспішні люди Успішні (батьки Буби, так їм здається), баба Рита, Манчаки (прагнуть виділитися, бути успішними в очах інших), батько Агати, пан Кпеменс («вони не нашого кола») Люди й тварини Орнітологія й Мілош, Добавка й Буба та її рідні, котяча любов пані Коропової

Характеристика Буби Буба — головна героїня повісті. Дівчині 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою. Вона нічим не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси. А ось батьки Буби були відомими. Мама Буби — відома авторка жіночих романів, а тато — ведучий сльозливих телевізійних ток-шоу. У сім’ї Буба почувала себе нещасною, тому що її батьки були заклопотані, і не мали жодного уявлення про доньчине життя. « Як твої спра­ви, Бу­бо? Усе га­разд? Бу­ба по­дума­ла, чи бать­кові спа­ло ко­ли-не­будь на дум­ку, що кож­ну роз­мо­ву він по­чинає од­на­ково. Нібищой­но по­вер­нувся з да­лекої по­дорожі. За­питан­ня, чи все в неї га­разд, бу­ло за­галь­ним, і аж ніяк не за­охо­чува­ло Бу­бу до звірянь». «Уро­ки зро­била? — так ре­агу­вав на її по­яву бать­ко, ко­ли пох­му­рий і по­гано по­голе­ний, до­лав шлях зіспальні до ту­але­ту. Він ніко­ли не че­кав, до­ки донь­ка щось ска­же, тож во­на й не відповіда­ла». «Не впер­ше ма­ти в при­сут­ності донь­ки роз­мовля­ла са­ма із со­бою, своїм тілом, кол­го­тами й пур­пу­ровим свет­ри­ком. Але во­ни настіль­ки рідко зустріча­лися вдо­ма, що дівчи­на бу­ла вдяч­на їй навіть за пос­тать у дзер­калі, яка час від ча­су зу­пиня­ла пог­ляд на доньці, очіку­ючи схва­лен­ня в та­ких важ­ли­вих спра­вах, як колір шар­фи­ка, кот­рий ма­ти са­ме приміря­ла»). І батьки Буби були нещасливі. Вони уни­ка­ли роз­мов, брехали, дра­ту­валися, у них не було ча­су для се­бе. Вони краще почуваються за межами родини, на роботі. Але Буба не лише переживає через відносини з батьками. Також вона переживає через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради її найкращої подруги Йольки. «На­решті те, що Адась, той са­мий, з  яким Бу­ба знай­ома з дит­са­доч­ка і яко­го лю­бить, по­чав зустріча­тися з Й­оль­кою. І що він навіть не по­думав піти з Бу­бою на «Міс Сай­гон», хо­ча в неї бу­ли два квит­ки». «Не­щас­тям на­зива­ла Бу­ба й спра­ву із крип­тонімом «Адась». Бо хло­пець, зда­вало­ся, аб­со­лют­но її не помічав. Як­що й за­питу­вав у неї, то про Й­оль­ку. Як­що ба­лакав, то про Й­оль­ку. А ко­ли дівчи­на ба­чила й­ого на пе­рер­вах ве­село­го й у чу­дово­му нас­трої, то по­руч зав­жди бу­ла Й­оль­ка». Йолька не була спражньою подругою Буби. Вона сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого.

Характеристика образу Буби з твору Барбари Космовської 

“Буба” характеристика головної героїні Буба аба Агнешка — головна героїня твору. Їй 16 років, вона не була ні дуже вродливою, ані дуже негарною, ані дуже високою, ні дуже низькою та аніскілечки не вирізнялася серед своїх ровесників, такі ж самі джинси і мартенси. Риси характеру Буби: доброзичлива, розумна, старанна, чуйна, вміє цінувати дружбу, готова допомогти іншим, кмітлива, дотепна.  Буба любить слухати класичну музику та грати в бридж. Вона має певні успіху в математиці і в англійській, але не зовсім «дружить» із фізкультурою. Вміє бути справжньою подругою і готова завжди прийти на допомогу. Вона дотепна, старанна й розумна, із нею завжди цікаво. Незважаючи на те, що має зіркових батьків, не пишається цим, уміє залишатися собою. Мама Буби, авторка  «провальних» романів, постійно впадає в певні крайнощі. То вона невпинно пише, то вдягається по-підлітковому й фанатично займається фітнесом, то намагається помолодшати, то переймається модними релігійними віяннями. Материн контакт із донькою зводиться до нечастих візитів до Бубиної кімнати та істеричних розмов, у яких Буба радше стає буфером для материних сліз, аніж повноцінним учасником спілкування. Мати нагадує Бубі інфантильне наївне дівчисько. Батько не здатен сам вибрати собі одяг на роботу.  Бубу він помічає частіше, але здебільшого їхні розмови короткотривалі. Батьки надто зайняті собою та своїми кар’єрами. Але у такій відомії сім’ї Буба була нещасливою, тому що її батьки настільки заклопотані, що не мали жодного уявлення про доньчине життя. Також Буба почувалася погано, бо переживала через нещасне кохання до Адася, з яким вона дружила з дитинства, а він її покинув заради Йольки, найкращої подруги Буби. Та й Йольку справжньою подругою Буби не можна назвати, бо Йолька сміялася над Бубою, використовувала її в своїх цілях, підставляла на уроках, ображала через її уподобання до солодкого. Буба мріяла, як повертаючись з ліцею буде відчувати себе потрібною вдома. Вона «…уявляла собі, що коли переступить поріг рідної домівки, її відразу огорне атмосфера загального зацікавлення. Пролунають важливі запитання: Ти зголодніла? Як ти написала контрольну з фізики? Що думаєш про нові квіти на балконі пані Пенцикової? Важливо, аби Бубу запитували й очікували її відповідей. Буба переживає складний період дорослішання, коли увага й розуміння рідних і близьких надзвичайно потрібні дитині, що робить перші кроки в доросле життя. На жаль. Бубі, як і більшості її однолітків, доводиться всі випробування цього віку долати самій. Вона сильна дівчинка! У хвилини відчаю вона слухає класичну музику, медитує  або грає з дідусем у бридж. Буба має унікальні здібності до бриджу, у неї розвинене логічне мислення. Вона прекрасно співає. Проте нею ніхто, крім дідуся, не цікавиться й не займається. Дідусь здатен не тільки підтримати Бубу в тяжкі хвилини, а й вирішити в родині будь-яку ситуацію завдяки гумору та здоровому глузду. На ділі він завжди виявляється найближчим Бубиним другом, який здатен оцінити й переосмислити будь-яку складну ситуацію. Але, часом, навіть дідусь не завжди розуміє онуку, бо занадто зациклюється на власних образах на дочку й зятя.  Поруч з дівчинкою багато дорослих, але між ними немає справжнього порозуміння й довіри. Художній світ, змальований Космовською, є порожнім для Буби. Ніхто не цікавиться тим, як вона живе, як навчається в школі, про що думає, що її хвилює. Усі забули навіть про її день народження. Атмосфера духовної порожнечі панує в будинку, ущент наповненому людьми. Дорослі постають «смішними й трагічними водночас». Так про них каже мудрий дідусь дівчинки. У кожного із них є свої вади, але є й позитивні якості. Письменниця прагне не засуджувати сучасних дорослих, а спробувати їх зрозуміти, як це зробила Агнешка. Навіть якщо дорослі в чомусь не праві, вони все одно мають право на помилки, розуміння і прощення з боку дітей. Але для цього треба мати мудрість як дорослим, так і дітям. Барбара Космовська милується своєю головною героїнею й хоче показати не тільки силу духу дівчини-підлітка, а й те, що щастя людей залежить від них самих, що немає проблем, яких не можна було б подолати. Буба ж долає життєві проблеми з гідністю. Це робить її сильнішою Таким є складний шлях дорослішання

 

Річард Бах «Чайка Джонатан Лівінгстон». 8 клас

Річард Бах

У кожного з нас своє розуміння щастя і трагедії, рівноваги і кризи. Образ нашого сучасника Річарда Баха є непоясненним феноменом позитивного заряду, що впливає на кожного читача його творів. І в нелегкий час перевірки держави на міцність, коли старі уявлення тріщать мов сухий горіх, ідеї автора "Чайки на ім'я Джонатан Лівінгстон" можуть допомогти багатьом співвітчизникам, яких спіткали біль і страждання.

читайте далі👇

Річард Бах. Добуваючи вогонь наснаги

Сюжет твору Р. Баха «Чайка Джонатан Лівінгстон»

Напишіть, як ви зрозуміли епіграф уроку?

Прагнення до самопізнання, до вдосконалення свого життя живе в кожній людині.

«Чайка Джонатан Лівінгстон» — повість-притча американського письменника Річарда Баха. Повість розповідає про молодого мартина, який навчився літати, та присвячена самовдосконаленню і самопожертвуванню. Повість була вперше опублікована 1970 року і швидко стала бестселлером не тільки в США, але й за їхніми межами. 1973 року повість було екранізовано.

Прослухайте книгу українською мовою!

Як був написаний цей твір?

В одному зі своїх інтерв'ю автор зізнався, що основою для написання повісті послужило враження від польоту Джона Лівінгстона, приголомшливого пілота початку ХХ століття

 

Після того, як книгу відмовилося публікувати декілька видавництв, 1969 року повість врешті-решт впала в око літературному агенту Елеонорі Фріде, яка й переконала видавництво «Macmillan» купити права на книгу. Зрештою, твір вийшов друком 1970 року, а вже наприкінці 1972 року було продано понад мільйон примірників книги.

У 1972—1973 роках книга займала першу сходинку у списку романів-бестселерів США за версією журналу «Паблішерс Віклі». 2014 року світ побачила доповнена версія повісті з новим четвертим розділом, який автор написав на основі власних близькосмертних вражень після авіакатастрофи (2012 року Бах розбився на своєму гідролітаку, зачепивши при посадці дроти високої напруги) .

Ірландський актор Річард Гарріс удостоївся премії «Греммі» 1973 року за запис аудіокниги «Джонатан Лівінгстон, мартин» на грамофонну платівку. Начитка Гарріса не перевидавалася в інших форматах, існують лише аудіоверсії, начитані самим автором на таких носіях як платівка, касети та CD. 

Про що цей твір?

Мартина на ім'я Джонатан Лівінгстон з молодості бентежить безглуздість і вузькість існування мартинів, стурбованих лише щоденною боротьбою за прожиток. Охоплений пристрастю до вдосконалення, Джонатан цілком віддається вивченню польоту як мистецтва і способу буття, а не як способу переміщення в просторі для видобутку їжі. У певний момент він виявляється не в змозі миритися з правилами примітивного існування соціуму мартинів. Будучи вигнаний зі зграї, Джонатан веде ідилічне життя пустельника і нітрохи не страждає від самотності, цілком віддаючись вдосконаленню майстерності польоту.

Одного разу Джонатан зустрічає двох сяючих мартинів, які забирають його в «більш досконалу реальність» — не Небеса, а наступний, кращий світ, досяжний через власне самовдосконалення. Цей світ населений мартинами, що присвятили себе мистецтву польоту. Джонатан з подивом дізнається, що його завзятість і всепоглинаюча спрямованість у навчанні дозволили йому пройти шлях еволюційного розвитку, на який у звичайних мартинів йдуть тисячі, десятки тисяч життів.

У новому світі Джонатан знайомиться з Чіанг — мудрим мартином — старійшиною. Чіанг стає наставником Джонатана і вчить його переміщатися зі швидкістю думки в просторі та часі. За словами Чіанг, секрет успіху полягає в глибокому усвідомленні того, що справжнє «я» живе одночасно в будь-якій точці простору в будь-який момент часу і не є в'язнем тіла з обмеженим набором заздалегідь запрограмованих можливостей .

Чіанг йде у наступний, ще більш досконалий світ, а через деякий час Джонатан приймає рішення повернутися на Землю, щоб передати отримані знання таким же мартинам, яким він сам був колись, щоб поділитися пристрастю до польоту і прагненням до досконалості. Джонатан збирає невелику команду з мартинів, вигнаних зграєю, і починає навчати їх майстерності польоту. Домігшись вражаючих успіхів, вся команда під проводом Джонатана повертається в зграю. Всупереч старанням мартинів — старійшин вони знаходять все більше прихильників і прихильників. Незабаром Джонатан передає свою роль наставника одному зі своїх перших учнів, а сам залишає земний світ, продовжуючи шлях вдосконалення.

Ознайомся!

перейди за посиланням 

Автор – Річард Бах

 Рік видання – 1970

Жанр – повість-притча

Тема – розповідь про молоду чайку, яка навчилася літати та присвячує себе самовдосконаленню і самопожертві

 Ідея – потрібно прагнути до самовдосконалення

Якщо сформулювати детальныше:

Алегоричні образи “Чайка Джонатан Лівінгстон”

·        зграя чайок – наше повсякденне життя;

·        політ Джонатана Лівінгстона – свобода;

·        прагнення вдосконалювати політ – шляхи людського самовдосконалення, бажання пізнати сенс буття і осмислити свій статус у світі.

Основний конфлікт в творі “Чайка Джонатан Лівінгстон” – це конфлікт між сірою масою людей (Зграя) та особистістю (Джонатан). Зграя вважає, що вони не здатні пізнати сенс життя, бо він недосяжний, вони кинуті у цей світ лише для того, щоб їсти та жити доти, доки вистачить сил. З цим категорично не згоден Джонатан, яким керує жага пізнання: «Тисячі років ми рискаємо в пошуках риб’ячих голів, але зараз нарешті стало зрозуміло, навіщо ми живемо: щоб пізнавати, відкривати нове, бути вільними».

Композиція повісті складається з 3 частин, і це не випадково, бо Р. Бах показав 3 ступені духовного вдосконалення Джонатана.

1-  усвідомлення ідеї свободи;

2-   досягнення досконалості;

3-  прагнення поділитися знанням вищої істини з учнями, щоб вони також втілили ідею Великої Чайки – всеосяжну ідею свободи.

Цікаві факти!

http://lada.fm/2016/07/30/richard-bah-dzhonatana-lvngston-martin.html

Ознайомся!

Екранізація

1973 року за мотивами повісті-притчі «Джонатан Лівінґстон, мартин» було знято однойменний фільм з саундтреками композитора Ніла Даймонда. Голл Бартлетт взявся за екранізацію твору задовго до того, як з'явилися комп'ютерні спецефекти. Зважаючи на те, що важко змусити мартинів діяти за командою та виконувати фігури вищого пілотажу, Марк Сміт сконструював радіокеровані планери , що на відстані декількож метрів виглядали на диво схожими на справжніх птахів.

Ще до виходу кінострічки на широкі екрани, Річард Бах через наявні розбіжності між книгою та фільмом подав на кінокомпанію «Paramount Pictures» до суду. Режисер Голл Бартлетт порушив умови контракту, згідно з яким будь-які зміни сюжету мають затверджуватися самим Бахом^[10]. Не сповістивши письменника, Бартлетт зняв декілька нових сцен, зокрема заключний епізод про те, як на Джонатана здійснює напад дикий яструб, якого озвучив сам Бартлетт. Зрештою, суд зобов'язав кінокомпанію не вказувати ім'я Баха у титрах, а також помістити примітку, що письменник не схвалює заключну сцену фільму. За словами Бахового адвоката: «Потрібна величезна відвага, аби заявити, щоб кінострічку прибрали зі всіх кінотеатрів, допоки її не змінять. Кінокомпанія „Paramount“ була приголомшена»

Підсумовуючи вивчене
                     
                   👇

Самостійна робота

Виконай завдання!

  1. Склади сенкан

Приклад сенкану:

Джонатан Лівінгстон

Вільний, крилатий

Літав, навчався, вдосконавлювався

Живе, щоб відкривати щось нове

Ідея свободи

2. Дай відповідь на питання.

·       Чому Зграя не підтримує Джонатана і називає його відступником?

·       Що втратила Зграя, вигнавши Джонатана?

·       Чи шкодує Джонатан, що він живе на самоті?

  3.  Метод незакінченого речення:

·       Прочитавши твір, я зрозумів (ла)…

·       Для себе з'ясував (ла), що…

  

Отже, в зошиті повинно бути:

1. Записана тема та епіграф уроку.

2. Відповідь на питання: як ви зрозуміли епіграф уроку?

3. Виконана самостійна робота 

(Сенкан, коротка відповідь на 3 питання, закінчити 2 речення, записавши початок)

Спасибі за увагу!

Прочитай та переглянь цей матеріал та виконай підсумковий тест після нього

Художні образи  казки-притчі «Маленький принц».Філософський  зміст твору.

Минулого разу йшлося про Маленького принца та його мандрівку у Всесвіті. Скільки астероїдів хлопчик відвідав? Якщо забув, то нагадую - 6.

Пригадай мешканців, з якими маленький мандрівник зустрівся та про що говорив!

Грати тут!

При необхідності звернись до короткого змісту твору, адже сьогодні  мандрівку продовжимо і нам вкрай треба знати текст!

Короткий зміст казки-притчі "Маленький принц"!

Пригадаємо образи-символи казки Грати тут!
Сьогодні ми помандруємо з Маленьким принцем на сьому планету - Землю.

-Хто і чому порадив її відвідати?

Там так багато мешканців, людей різних професій, тварин  і квітів. Проте часо, здається, навколо пустеля... Чому?

Всі вади людські перемножено і між людьми відчуження. Важко серед загалу знайти рідну душу, свою половинку. Чи не так? Самотньо і порожньо поки тривають пошуки. Але шукають всі: змалечку і до кінця життя. 

Проте пустеля оточує завжди тільки того, хто один. Раптом  серед пустелі з'являється дорослий. Адже до першого, до кого йде дитина - до батьків або  дорослого, якому довіряє. Часом підсвідомо або з необхідності щось запитати, попросити чи перевірити свої здібності, а найважливіше - шукає друга. В пустелі чи десь поблизу раптом можна знайти лиса, троянди, криницю. Інколи треба сміливість, щоб підійти до незнайомця, силу, щоб подолати розчарування, терпіння і велике прагнення, щоб знайти воду серед пустелі. Символічно перебування на Землі, в пустелі Африки та пошуки Маленького принца означають є шлях до дружби і любові через перешкоди, самотність і порозуміння з дорослим, ніби вгамування спраги біля криниці. Тому пустеля - це і спрага, яка вказує на природну необхідність духовної єдності друзів, не важливо, якого  вони віку, бо всі родом з дитинства.Головне - разом шукати шлях до криниці, чути короб і пити воду.

Перегляньте!

Пізнання дружби і кохання

Що означає приручити?

Приручити - це значить стати для когось дуже важливим, близьким і необхідним. Настільки, що можливо пізнати кроки на відстані, відчути плин часу в очікуванні зустрічі, особливість голосу і щастя від зустрічі та спілкування. Тоді все набуває нечуваної краси, високої ціни. Бо близька людина - це частинка тебе самого.

Перегляньте!

Ще одна істина - все пізнається в порівнянні. Може бути багато схожих імен, троянд, людей,але вони- чужі, бо не ті, які стали найдорожчими, впізнаними серед тисячі. На своїй планеті він був малим, тепер зрозумів, чому треба повертатись до троянди - він її любить. А сказав про це йому друг, який ніколи не стане на заваді.

Переглянь! Який настрій створю відео? Чи відповідає стану душі героя?

Вислів:«Вода буває потрібна і серцю»означає, що, крім звичайної спраги, існує ще й спрага духовна, що виникає, коли людині необхідне розуміння, підтримка, співпереживання… Як тіло не може довго жити без води, так і душа людини не витримає довго без дружби, любові, розуміння.)

 

Можна дивитися - і не бачити, слухати - і не чути! Очима не побачиш, якщо черства душа . Чутливість, доброта, бажання подарувати свою увагу, усмішку, турботу робить людину другом, коханим, щасливим.

Підсумуємо вивчене. 

Виконайте  письмово в зошит!

Закінчити речення:

1.      Дія казки «Маленький принц» відбувається в країні…

2.      Оповідачем  у казці є…

3.      Світ у казці показано через сприйняття…

4.      Авторські малюнки в тексті…

5.      Маленький принц подорожує, тому що…

6.      «Він не людина, а гриб» - так Маленький принц охарактеризував…

7.      Ледачий і водночас працьовитий, вірний своєму обов’язку…

8.      Король у казці змальований як…

9.      Маленький принц зрозумів мету і сутність життя за допомогою…

10.    В казці «Маленький принц» є такі символічні образи:…

11.     Найбільше  Маленькому принцу сподобалась малесенька планета …

12.    Що хотів письменник сказати своєю казкою?

Виконай  контрольний тест :

Молодець! 

Дякую за увагу!

До зустрічі!

 Антуан де Сент-Екзюпері. Людські стосунки, моральні цінності в казці-притчі «Маленький принц».

Філософський зміст твору "Маленький принц".

Антуан Марі Жан-Батіст Рожер де Сент-Екзюпері (народився 29 червня 1900, Ліон, Франція - безвісти пропав 31 липня 1944) - французький письменник і професійний льотчик.

1. Прочитайте!

Антуан де Сент-Екзюпері народився у французькому місті Ліоні, в сім'ї провінційного дворянина (графа). У віці чотирьох років втратив батька. Вихованням маленького Антуана займалася мати. Екзюпері закінчив школу єзуїтів у Ле-Мані, навчався в католицькому пансіоні в Швейцарії, а в 1917 році вступив в паризьку Школу витончених мистецтв на факультет архітектури.

Поворотним у його долі став 1921 рік - тоді він був покликаний в армію і потрапив на курси пілотів. Рік потому Екзюпері отримав посвідчення пілота і переселився до Парижа, де і звернувся до письменницької праці. Однак на цьому терені він спочатку не здобув собі лаврів і був змушений братися за будь-яку роботу: торгував автомобілями, був продавцем в книжковому магазині.

Лише в 1925 році Екзюпері знайшов своє покликання - став пілотом компанії «Аеропосталь», доставляє пошту на північне узбережжя Африки. Через два роки його призначили начальником аеропорту Кап-Джуба (місто Вілья-Бенс), на самому краю Сахари, і там нарешті знайшов те внутрішній спокій, якого виконані його пізні книги.

У 1929 році Екзюпері очолив відділення своєї авіакомпанії в Буенос-Айресі; в 1931 повернувся до Європи, знову літав на поштових лініях, був також і льотчиком-випробувачем, а з середини 1930-х рр.. виступав і як журналіст, зокрема, в 1935 році побував в якості кореспондента в Москві і описав цей візит в п'яти цікавих нарисах. Кореспондентом відправився він і на війну в Іспанії.

На початку Другої світової війни Сент-Екзюпері зробив декілька бойових вильотів і був представлений до нагороди («Військовий хрест» (Croix de Guerre)). У червні 1941 р. він переїхав до сестри в неокуповану фашистами зону, а пізніше переїхав до США. Жив у Нью Йорку, де в числі іншого написав свою найвідомішу книгу «Маленький принц» (1942, опубл. 1943). У 1943 р. він повернувся у ВПС Франції і брав участь у кампанії в Північній Африці. 31 липня 1944 відправився з аеродрому Борго на острові Корсика в розвідувальний політ - і не повернувся.

Довгий час про його загибель було нічого не відомо. І тільки в 1998 році в морі поблизу Марселя один рибалка виявив браслет. На ньому було кілька написів: «Antoine», «Consuelo» (так звали дружину льотчика) і «c / o Reynal & Hitchcock, 386, 4th Ave. NYC USA ». Це була адреса видавництва, в якому виходили книги Сент-Екзюпері. У травні 2000 р. нирець Люк Ванрель заявив, що на 70-метровій глибині виявив уламки літака, можливо, належав Сент-Екзюпері.

Останки літака були розсіяні на смузі завдовжки в кілометр і шириною в 400 метрів. Майже відразу французьке уряд заборонив будь-які пошуки в цьому районі. Дозвіл було отримано тільки восени 2003 року. Фахівці підняли фрагменти літака. Один з них виявився частиною кабіни пілота, зберігся серійний номер літака: 2734-L. За американським військовим архівам вчені порівняли всі номери літаків, зниклих в цей період. Так, з'ясувалося, що бортовий серійний номер 2734-L відповідає літаку, який у ВВС США значився під номером 42-68223, тобто літаку Локхід P-38 «Лайтнінг», модифікація F-4 (літак дальньої фоторозвідки), яким керував Екзюпері.

Журнали Німецьких ВВС не містять записів про збиті в цій місцевості 31 липня 1944 літаках, а самі уламки не мають явних слідів обстрілу. Це породило безліч версій про катастрофу, включаючи версії про технічну несправність і суїцид пілота.Согласно публікаціям преси від березня 2008 р., німецький ветеран люфтваффе, 88-річний Хорст Ріпперт заявив про те, що саме він збив літак Антуана Сент-Екзюпері. Згідно його заявам, він не знав, хто був за штурвалом літака супротивника: Пілота я не бачив, лише пізніше я дізнався, що це був Сент-Екзюпері. Ці дані були отримані в ті ж дні з радіоперехоплення переговорів французьких аеродромів, які здійснювали німецькі війська.

                                   2. Перегляньте!

4. Прочитайте
 або прослухайте уривок аудіокниги!

6. Пригадайте визначення!  Доведемо, що твір Антуана де Сент-Екзюпері - це філософська казка-притча.

«Маленький принц» - це філофофська казка-притча:                                 

 …казка, тому що в ньому розповідається про фантастичні події;

…притча, тому що має яскраво виражений повчальний характер, має мораль;

…філософський, тому що в ньому розглядаються «вічні» проблеми — любові, дружби, життя, смерті.

Про що йшлося в казці-притчі? Перевіримо, як ви запам'ятали.

Доповнити текст можно тут

Казка, що подарувала світові вічний образ хлопчика-мандрівника, філософські думки маленького героя, які стали цитатами, дороговказами для читачів та митців різних видів мистецтва. 

Ось наприклад, про здатність відчувати і мати почуття автор у творі вустами свого героя говорить:"Найголовніше очима непобачиш. Пильне лише серце". Стає зрозуміло, що корисно читати цей твір дорослим, які частенько забувають за постійними клопотами, буденними справами, чим живе серце.

Не випадковим стало зображення головного героя дитиною, так як саме дитяче сприйняття світу, на думку автора, найбільш гармонійно вписується в модель Всесвіту. Дитина, багато не знає, тим не менш, володіє часом більшою мудрістю і прозорливістю, ніж більшість дорослих людей. Дану ідею автор підкреслює неодноразовими фразами Маленького принца «Дорослі — дивний народ».

Проте скоро стає зрозумілим, що кроки пізнання стосуються не лише хлопчика-мандрівника, адже він міркує вголос, робить висновки і навіть , ставлячи питання, дає уроки всім, з ким зустрічається. А найбільше, всіх читачів і навіть автора! 

Стає зрозуміло, що казку не можна розуміти буквально, бо алегорія - це головний троп, засіб розкриття ідей у цьому творі.

Спробуємо розібратись в іносказаннях автора.

Звідки з'явився в пустелі Сахарі Маленький принц? Він розповів льотчику-автору про планету б-612.              👉

Місце, де ти народився завжди буде значиме і рідне. Немає різниці, якого розміру планета. Головне - вона твоя! 

👈Якщо розглянути планету в значенні співвідношення зі Всесвітом і вічністю, отримаємо ще одне значення. Кожна людина у Всесвіті - це планета, зірка, доля.

В житті кожного є принципи, обов'язки, цінності. 

У Маленького принца вони теж є і він розповідає про себе 👉

Маленький принц розповідає наче звичайні, буденні речі, проте не кожна доросла людина рідко замислюється над необхідністю кожного дня "очищувати душу": працювати над викоріненням злих помислів, темних думок, заздрості, егоїзму тощо. Маленький принц бореться з баобабами, що символізують ці вади. Це справжня, ретельна і наполеглива праця - працювати на своїй планеті, а значить над досконалістю своєї душі. Це так повчально для кожного!

Розгляньте! 

Образ Маленького принца — образ самотньої людської душі. Він втілює в собі всі кращі риси, які можуть бути притаманні людині — відкритість, чистота, піднесеність над матеріальним, мудрість. Йому ще треба пізнати себе, знайти друзів, зрозуміти світ. Це чутлива і мрійлива дитина, яка любить спостерігати заходи сонця, переживає про долю примхливої квітки і вірить, що йому ще багато чого треба пізнати.

Маленький принц і Троянда

Він багато чого не розуміє, тому мандрівка необхідна. Ось тоді він по-справжньому розкриється, пізнавши любов до Троянди і дружбу з Лисом. Саме вони внесли в його душу розуміння, що необхідно  жити для іншого, піклуючись про нього і нічого не вимагаючи натомість. Це як раз те, що  зробить його і без того чисту душу близькою до ідеальної людської сутності, до якої слід прагнути кожному з нас. Адже тільки любов і відданість здатні вилікувати від самотності і допомогти знайти сенс життя і бути щасливим!

Автор поділився універсальними філософськими думками, які визначають розвиток кожної людини, наділяючи його добротою і очищуючи  душу: «Найголовніше — те, чого не побачиш очима …»

Дружба — це взаємне почуття. Лис пояснив Маленькому принцу: «Твоя троянда так дорога тобі, тому що ти віддавав їй всю душу». Так, Маленький принц доглядав за трояндою: поливав, оберігав від вітру, накривав скляним ковпаком. Навіть коли він був на інших планетах, він думав про троянду. І чим більше він турбувався й думав про неї, тим дорожчою вона йому ставала. Троянда - це символ любові, краси, жіночого начала. Маленький принц не відразу розгледів справжню внутрішню сутність краси. Про це він дізнається на 7 планеті, так, як і про дружбу.  Бо  з другом подібно: чим більше ти робиш для нього, тим приємніше усвідомлювати, що потрібний йому. Так люди «приручають» одне одного. «Якщо ти мене приручиш, ми станемо потрібні одне одному», — роз'яснив Лис. Але це буде пізніше...

Поміркуйте!

6. Прослухайте уривок про троянду на планеті -612 та мандри Маленького принца

Не кожен має крила і ладен летіти. Але серед людей завжди знайдеться той, хто у вічному неспокої, польоті і шуканні сенсу, себе, однодумців тощо. Саме такий і Маленький принц.

Казка актуальна для нашого часу. Створюється враження, що автор «передбачив» майбутні мандрівки у Всесвіті, прагнення людини осягнути і відкрити інші планети, а також екологічні катастрофи і попереджав про дбайливе відношення до рідної і улюбленої планеті. Сент-Екзюпері гостро відчував, як мала і крихке наша планета. Подорож Маленького принца від зірки до зірки наближає нас до сьогоднішньому баченню космічних далей, де Земля через необережність людей може зникнути майже непомітно. Тому казка не втратила своєї актуальності і до цього дня, бо і жанр її - філософський, бо вона звернена до всіх людей, вона піднімає вічні проблеми.

7. Помандруємо шляхом  Маленького принца. Вперед!
В зошиті скласти схему маршруту!
👇

Астероїд 1.

Яке враження справив на Маленького принца король?

Це дивна людина, король без підданих . Його не можна назвати розумним, як не можна це повністю заперечити. Адже він прагне виконувати свої обов’язки, але  ідеї короля викликають сумнів щодо його мудрості, бо вони безглузді. Любов до влади – це домінуюча риса характеру мешканця цієї планети. Для Маленького принца така людина не може стати другом.

Яку рису характеру уособлює в собі король? (Владолюбство)На карті зоряного неба розміщується зображення планети короля.

Астероїд 2.

На другій планеті мешкає Честолюбець. У чому полягав сенс його життя? Він дуже полюбляє викликати захоплення, пошану до своєї особи: «Визнавати, що на цій планеті я найкрасивіший, найошатніший, найбагатший і найрозумніший». Звідси й :«честь» + «любити»= «честолюбець».  Маленький принц був дуже  здивований, почувши  його розмірковування. Адже він – єдиний на цій планеті. Честолюбця зовсім не хвилювало, що його ні з ким порівнювати, він не прагнув чогось досягти, щоб викликати справжнє захоплення.

Домінуюча риса цього героя- честолюбність, і він не  приваблює малого мандрівника як друг.
Астероїд 3.

Не менше здивував і не став другом мешканець наступної планети.  На третій планеті жив П’яничка або Пияк.                Що здивувало Маленького принца у поясненнях цього героя?  Нелогічність учинків героя, відсутність спроб розірвати це замкнене коло, змінити своє життя на краще. Доросла людина погрузла у своїх вадах – слабкодухості, безпомічності.

Астероїд 4.

Четверта планета належить Ділкові.
Він рахує зірки і «кладе» їх у банк; вважає цю справу серйозною. Він не підходить у друзі мрійливому, чутливому  хлопчикові. Зовсім неромантичний, сухий і постійно зайнятий.  Увесь час працює, рахує зірки, але ніколи не милується їхньою красою, навіть не пам’ятає, як вони називаються; багатство потрібне йому для накопичення, а не для радощів.
Маленького принц сумнівається щодо володіння зірками ділком: «І моїм вулканам, і моїй квітці є користь з того, що я ними володію. А зіркам від тебе немає ніякої користі…»
Ділок  уособлює риси не притаманні хлопчику : любов до багатства, неромантичність, відсутність прагнення до краси.
Астероїд 5.

 Хто жив на п’ятій планеті?  Там  зустрів мандрівника Ліхтарник . Він був єдиним, хто викликав у Маленького принца повагу.  Хлопчику сподобалось, що цей мешканець планети мав вірність слову, працював задля  інших. не був егоїстом. Але планета його така маленька, що там мало місця для двох. І мандрівник продовжує шлях, розуміючи, що, можливо, Ліхтарник міг бути другом. Так трапляється в житті - зустрічаються випадкові люди, не завжди стають друзями, але залишають приємні враження.

Астероїд 6.

Після розмови з географом, який жив на більшій планеті,  Маленький принц був розчарований. Науковець був  зайнятий «серйозними» справами, навіть не знаючи, чи є гори і океани на його астероїді. Він вважає себе надто важливою особою для того, щоб робити «живу» справу, її він замінив на «паперову». Хлопчика збентежила в цій дорослій освіченій людині відсутність допитливості, бажання розвиватися — «ми пишемо про речі вічні й незмінні». Проте саме географ підказав хлопчику шлях до Землі, порадивши її відвідати. Отже, зустрівшись з кожним мешканцем астероїда, Маленький принц вивчав людей, а точніше їхні окремі риси характеру. 

Розглянь та пригадай, що символізує кожен житель відвіданих астероїдів? 

 

7. Пригадаємо, про що йшлося в книзі "Маленький принц. Граємо тут!

8. Виконай письмово в зошиті!

Дайте відповідь на питання одним коротким повним реченням.

Питання не записувати!

1.         Якого звіра «проковтнув» намальований удав?

2.         Яку професію обрав герой-оповідач?

3.         Що символізує планета Маленького принца?

4.        Де відбулася зустріч героя з Маленьким принцом?

5.         Кого просив намалювати Маленький принц?

6.         Насіння яких рослин небезпечні для планети Маленького принца?

7.         Закінчите фразу: «Є таке тверде правило, - сказав Маленький принц. - Встав вранці, умився, привів себе в порядок і відразу ж приведи в порядок... »

8.         Про кого думає Маленький принц: «Рослина, а боїться протягів, дуже дивно. Який важкий характер у цієї квітки. »

9.         Хто з істот на Землі  з Маленьким принцом  весь час говорив загадками?

10.       Що вразило Маленького принца в саду?

11.        Кого приручив Маленький принц на Землі?

12.       Закінчити фразу: «Ти завжди відповідальний за тих, кого ...»

Домашнє завдання

• Дочитати твір казку-притчу Антуана де Сент-Екзюпері "Маленький принц".
• Аудіокнига

Отже, в зошиті повинна бути записана тема уроку, складена схема маршруту Маленького принца та відповіді на питання (буде оцінено вчителем) 

     Дякую за увагу!

                           До зустрічі!                  

Тема. Засоби комічного в комедії Мольєра "Міщанин шляхтич" Елементи народного у творі.

Головний герой п'єси буржуа Журден захотів на старості здобути і титул, і звання, захотів навчитися аристократичних манер і завів у себе вдома цілий штат учителів. Журден смішний, бо не розуміє, що середовище, до якого він хотів продертися, не заслуговувало на такі мрії: воно було гірше за нього. 

Бажаючи бути шляхтичем, він намагається робити все "як у знатних панів". Спочатку він замовив собі дорогий одяг. Дуже смішним він з'являється у 1-й дії вранці перед слугами і вчителями. Його просте грубе обличчя увінчане нічним ковпаком. Вузькі панчохи ледве натягнуті на товсті литки. Червоні оксамитові штани, зелений камзол, черевики на підборах, банти, пряжки, шпага і поверх усього халат з барвистої індійської тканини, - так зодягнений новоявлений шляхтич.
Журден найняв собі вчителів, які безсоромно спустошують його кишеню і сміються з нього за його спиною. Він жалкує, що батьки не дали йому освіти. Та автор сміється не над запізнілим потягом до наук - йому неприємні люди, які схиляються перед удаваними кумирами і гублять свою людську гідність. Мольєр обурюється поведінкою Журдена, який, забувши свою станову гордість, щасливий, що граф Дорант дійшов до "дружби" з ним і користується його кредитом.
У пародійному зображенні вчителів автор висміює безглуздість того, що аристократи видають за справжню культуру. Наприклад, на уроці філософії пом'ятий у бійці наставник намагався привабити свого немолодого учня розумінням законів логіки, етики, фізики, трьох процесів мислення. І цей урок закінчується редагуванням любовної записки. Але Журден задоволений набутими знаннями, адже він пізнав різницю між віршами і прозою. "Все, що не проза, то вірші, що не вірші - то проза".
Журден перестає бути собою. Та ж від природи Журден тямущий, знає ціну копійці, розуміється на людях (бачить наскрізь шахрая-кравця). Сцена складання листа маркізі Дорімені, коли він рішуче відкидає абстраговано-роздуті варіанти послання, говорить про ясність думки, кмітливість Журдена. Але зближення з графом засліплює міщанина, позбавляє його здорового глузду, роздмухує пиху. Журден висловлює презирство до людей свого стану, відвертається від рідні, відмовляє нареченому дочки, не шляхтичу, вигадує собі "даму серця". 
Цей потяг до уявної пошани дає змогу Клеонтові обдурити Журдена маскарадом і отримати згоду на шлюб з Люсіль. Мольєр не показав нам, як поводитиме себе Журден, коли він відкриє обман і стане посміховиськом. Та, мабуть, автор ставив за мету, щоб буржуа, які заражені наслідуванням шляхетності, подивилися на Журдена і побачили в ньому себе.

Пограйся і відпочинь!

Види комічного

Гумор - зображення життя у беззлобно-добродушному, жартівливому плані ( анекдоти, приказки,, коломийки).
Іронія("глузування") - прихована насмішка; стилістичний прийом, коли особа чи явище удавано схвалюється чи засуджється з метою досягти протилежного ефекту.
Сатира - твори різних жанрів, в яких в гострій формі викриваються негативні суспільні явища
Сарказм - зла і дошкульна іронія, відвертий вияв ненависті і презирства до зображуваних явищ і осіб.

Буфонада — комедійна манера гри актора, в якій використовуються засоби надмірного комізму, окарикатурення персонажів, ситуацій; вистава, побудована в такій манері виконання.                                                                                  Фарс — театральна або кінокомедія легкого змісту з лише зовнішніми комічними прийомами.

Зробим висновок про комедію Мольєра, розглянувши хмарину слів.




Сценічна доля твору "Міщанин-шляхтич 

 Для любителів театру. Перегляньте!

Дякую за увагу!

До зустрічі!

Домашнє завдання:Написати твір   роздум за комедією Мольєра 

«Міщанин – шляхтич».

Переглянь відео урок

Кожна людина хоче бути щасливою, але щастя кожен розуміє по-своєму, бо стосується це поняття духовного світу людини. А скільки людей — стільки й світів. Для когось — це задоволення, втіха, для когось — добробут, хтось розуміє щастя як удачу, талан. Кожна людина живе своїм життям, і відчуття втіхи від нього в кожного буде своє. Але головні герої комедій Мольєра та І. Карпенка-Карого мають однакові уявлення про щастя.

Отже, сьогодні ми будемо працювати  над комедіями двох видатних драматургів Карпенка – Карого і Мольєра. П’єса І. Карпенка – Карого « Мартин Боруля» не єдиний у світовій літературі твір. У якому йде мова про бажання здобути дворянський титул головним героєм. Відомий драматург Мольєр також написав п’єсу « Міщанин - шляхтич» на подібну тематику.

Історія створення «Міщанина-шляхтича» Ж.Б. Мольєра

П'єса була написана на замовлення короля Лю­довіка XIV. Він у 1669 році приймав турецьких послів. Турки не висловили ніякого захоплення вбранням коро­ля, яке мало прикраси із діамантів на суму чотирнад­цять мільйонів ліврів. Складалося враження, що в Турції всі носять такі дорогі костюми. Звичайно, поведінка послів не подобалася королю. Він наказав придворним композитору і драматургу написати музичну п'єсу, яка б висміювала турків. Прем'єра «Міщанина-шляхти­ча» відбулася в жовтні 1670 року. Після прем'єри король не виказав свого задоволення. Він дав схвальний відгук про твір тільки після другого перегляду вистави.

Тож буде доцільно розглядати ці твори паралельно. Порівняльний аналіз двох творів називають компаративним.

Історія створення пєси Карпенка-Карого

Комедію «Мартин Боруля» І. Карпенко-Карий написав у 1886 році. Літературознавці вважають, що в основу сюжету цієї п'єси покладено комічну історію про домагання дворянських прав батьком письменника. Автор узагальнив подібні до цього факти, знаючи, що вини часто обертаються життєвою трагедією для багатьох  освічених людей. Дружина письменника Софія Тобілевич згадувала, що Карпенко-Карий виношував задум п'єси впродовж тривалого часу, намагаючись зрозуміти причини вчинків батька, його спроб піднятися за всяку ціну над рівнем селянської верстви.

         Під час аналізу творів використаємо схему-таблицю. 

Ж. Б. Мольєр. «Міщанин-шляхтич»	І. Карпенко-Карий «Мартин Боруля»
Жанрова природа
Комедія — низький жанр у класицизмі. Комедія — твір, у якому засобами гумору та сатири розвінчуються негативні суспільні та побутові явища, розкривається смішне в навколишній дійсності чи людині. Соціально-побутова комедія, у якій розкриваються норми моралі та спосіб життя героїв, зокрема представників дворянської знаті. Обидва твори містять у собі елементи соціально-психологічної та любовної комедій. У розважальній формі автори показують вади суспільства, нагадую чи глядачам про людську гідність.
Особливістю комедії «Міщанин-шляхтич» є використання пісень, ианців, музичних інтермедій.	Не використовуються пісні, танці, музичні твори. Письменник – реаліст не відодить від традицій.
Тема
Зображення намагань міщанина отримати дворянський титул. Відкриття лицемірної моралі аристократії.		Показ на сцені «перед широким колом громадянства трагічного становища поневоленої людини, яка бореться в лабетах безправності, бажаючи добитися хоч якихось куцень­ких прав»(Карпенко-Карий)
Ідея
Кожна людина повинна бути сама собою, не забувати про своє коріння, оцінювати якості людей не за їхнім походженням а за вчинками. Насмішка над невіглаством міської (або сільської) буржуазії, сатира на дворянство.
Особливості розвитку сценічної дії
Комедія складається із п'яти дій. Експозиція. Знайомство з головними героями. Зав'язка. Головний герой намагається вивчати різні науки, щоб стати « повноправним» дворянином. Розвиток дії. Журден організовує балет, хоче дати обід на честь Дорімени, в яку закоханий. Він прагне знайти «достойну» партію – для своїє дочки. Про це довідалися Клеон і Ковєль, вони зорганізували виставу «посвяти в мамамуші". Кульмінація. Під час церемонії «посвяти в мамамуші» Журден дає згоду на шлюб дочки з турецьким султаном. Розв'язка. Герої чекають появи нотаріуса, який докумен­тально засвідчить шлюби Люсіль і Клеонта та Доранта і Дорімени.		Комедія складається із п'яти дій. Експозиція. Знайомство з героями твору. Зав'язка.  Мартин спілкується з повіреним з приводу «походження». Розвиток дії. Боруля прийняв рішення видати свою дочку Марисю заміж за дворянина. Син повідомив, що Марися подобається його знайомому , з яким вини разом працюють. Уся родина готується прийняти жениха — Націєвського. Коли най­мит Омелько відвозив до міста Степана, в нього вкрали одяг та коней. Націєвський приїхав, щоб посватати Марисю, бо вважає її багатою. Кульмінація. Мартин їде з дому, щоб наздогнати й покара­ти Націєвського, що не захотів одружитися з Марисею. Розв'язка, Боруля нищить «документи» про дворянство, відмовляється від примарних дворянських прав.
Конфлікти
Соціальні
Зіткнення інтересів дворянства і буржуазії (пан Журден і Дорант та Дорімена)		Зіткнення інтересів простих людей і дворян (Мартин Б ля і пан Красовський)
Любовні
Клеонт — Люсіль. Журден —   Дорімена - Дорант. Журден  - Дорімена — пані Журден. Ков'єль - Ніколь.		Марися — Микола. Марися — Націевський.
Моральні
Зіткнення здорового глузду (пані Журден) і рабського пла­зування (пан Журден).		Почуття гідності людини, вірність у коханні (Марися) і года в шлюбі (Націевський). Здоровий глузд (Палажк «божевілля» на дворянських порядках (Мартин)
Характеристика головних героїв